«Божественна комедія» – найзначніший твір Данте. Поему написано італійською мовою в останній період життя митця.Загальновідомо, що Беатріче — це жінка-мрія, символ високого і чистого кохання, центральний образ у творчості великого італійського поета Данте Аліг'єрі. Вічний образ Беатріче символізує красу у двох її аспектах — тілесному та духовному. З одного боку, це земна жінка. <span>Беатріче є одним з головних персонажів головного твору Данте — «Божественної комедії». Саме вона посилає Вергілія, щоб той був провідником Данте у Пеклі та Чистилищі, вона з'являється у чотирьох останніх піснях Чистилища та приймає естафету провідника у Вергілія, адже той є язичником, який не може потрапити до Раю.
Образ Беатріче у цьому творі остаточно набуває неземних рис. Вона, уособлюючи милість Божу, проводить Данте по всім сферам Раю, і з кожною сферою стає все більш осяйною та божественною. В кінці цієї подорожі Беатріче на мить зникає і з'являється вгорі, на престолі, увінчана короною з вічних променів, що виходять з неї.<span>Беатрі́че Портіна́рі (італ. Beatrice Portinari[1], нар.1265/1266 — †1290) — флорентійська жінка, «муза» і таємне платонічне кохання італійського поета Данте Аліґ'єрі[2]. Ототожнюється з Беатріче, провідником Данте у Раю в «Божественній комедії». Образ Беатріче справив великий вплив на розвиток теми платонічного кохання поета до недосяжної дами в європейській поезії наступних століть.</span></span>
Возникают воспоминания - значит, человек резко вспоминает о чем-то давнем.
воскресить в воображении- оживить, вспомнить у себя в памяти, голове.
утонченность - хорошие манерные повадки, аристократические.
досада - грусть.
прелесть - лучшее описание.
самоуверенность - качество, которое подбадривает человека к совершению каких либо поступков, при этом, человек совсем не сомневается в своих действиях
Это легко!
<span>Ничего Альмара-душа не ответила. Словно тисками железными сердце у нее сжалося. Пролетели мимо нее две ласточки-касатки сизокрылые, прошептали на ухо: "Напои ты друга своего милого из источника чистого". Подвела Альмара-душа Елизара к источнику чистому. Наклонились они над ним, и увидел вдруг Елизар прекрасное лицо Альмары-души. А ярче всего сияли ее ясные звездочки, светлые глазыньки. Страшная догадка озарила Елизара. Понял он, что старушка и есть его милая Альмара-душа, пожертвовавшая свою красоту и молодость за его свободу. Не случайно ведь освободил Ашур-Тур, злой колдун, его. Обнял Елизар старушку, что некогда была его радостью Альмарой-душой, заглянул в ее глазыньки светлые, поцеловал их и подхватил на руки лишившуюся чувств Альмару. В тот же миг злые чары рассеялись и вернулась былая красота к прекрасной девушке. Злое колдовство оказалось слабее силы любви
</span>
Гамлет это сугубо мужское произведение. Женских ролей мало. Точнее две. Это Гертруда и Офелия. Я выбираю Гертруду. Она взрослая, уставшая от дворцовых интриг женщина. Сын ее не понимает, мужа она похоронила. Поддержки ни от кого не ждет. Она могла бы стать правителем, но отдается охватившему ее чувству. Что бы окончательно не запутать героиню, автор "приговаривает" ее к смерти.
Поведение, нравы, нормы приличия молодых людей отличаются от принципов Кабанихи и Дикого в их возрасте