Ответ:
участь - имя существительное.
Начальная форма: участь (именительный падеж единственного числа);
Постоянные признаки: нарицательное, неодушевлённое, женский род, 3-е склонение;
Непостоянные признаки: именительный падеж, единственное число.
Может быть различным членом предложения
Шановний друже , товарише майоре , брате Валеріє , сестро Наталіє , Ларисо Степанівно , Юліє Константинівно , Станіславе Олексійович , Ігоре Івановиче , Яременкл , Колего Тарасе , колего Павлове , вчителе , доценте , директоре , майстре
На мою думку,слово грядущий є загальновживаним,тому що це слово досить часто вживається в літературнихх творах.
Слово сущий не є загальновживане,тому що замість нього частіше вживають наявний.
Слово високочолий не є загальновживане,тому що частіше замість нього вживають з високим чолом.
Слово сіятель є загальновживаним тому,що це означає людина,щзо сіє.І часто це заміняється словом сіятель.
Слово істинно є загальновживаним,тому що істино-це правдиво..і в творах це слово застосовуються щоб не повторюватися.
<u>ПОПЕРЕДЖАЮ</u>..це є моя думка.
Орфограмма-правильне написання за відповідним правилом або за традицією,що обирається з декількох можливих. Є однією з основних одиниць орфографії.
У чому краса і багатство української мови?
Перше слово "мама" людина каже рідною мовою, вивчає українські літери, складає з них слова, поповнює свій словничок. Українська мова - наймелодійніша і найбарвистіша у світі! Це мова нашого народу, це мова, котрою я спілкуюся. Неможливо передати словами усі барви рідної мови - її треба чути, вивчати, знати. На жаль, деяка частина українського народу не знає рідної мови і спілкується російською, але в цьому немає ніякого злочину. Якщо зручно, то нехай розмовляє, це краще, ніж чути суржик. Від змішування української і російської страждають обидві мови.
У мові одухотворяється весь народ і вся його Батьківщина, народний дух... Усі природні явища: бурі і грози, дощі і сніги - відбиваються в рідній пісні, в рідних мелодіях. Краса української мови живе у творах письменників. Саме вони змогли передати нам її красу, саме це і є підґрунтям для української літературної мови. Але у творах відбивається не тільки краси природи і природних явищ, а ще й уся історія духовного життя народу. Кожне покоління передає наступному свої надбання, здобуті протягом життя. У цю скарбницю рідної мови складають плоди сердечних рухів і "мелодію душі", плоди історичних подій, сліди пережитого горя і пережитої радості - все це народ зберігає у рідній мові. Мова є найважливіший, найбагатший і найміцніший засіб, що з'єднує минулі, теперішні і майбутні покоління.
У житті є багато поганого, інколи зло перемагає добро. Але мову, безперечно, відносимо до добра! Тому шануй і поважай українську мову! Використовуй у розмові тільки добрі слова, не лайся і не сварися! І тоді ще однією доброю людиною у світі стане більше!