Когда мы были маленькими, у каждого из нас был свой мир, в котором нам было уютно. Детская фантазия не знает границ.
С возрастом мы перестаём верить в чудо, но по - прежнему мечтаем жить в своём мире. Чтобы хоть ненадолго погрузиться в него, можем почитать сказки, чтобы вновь очутиться в детстве.
В эпиграф своей повести «Капитанская дочка» А.С.Пушкин вынес русскую пословицу «Береги честь смолоду». Пословицы несут в себе народную мудрость, которая складывается веками. Можно не доверять пословицам, считать их банальными словами, но очень часто смысл этих высказываний понимается только тогда, когда человек на себе испытает какие-либо жизненные испытания. Так случилось и с Петром Гриневым, главным героем повести. Обстоятельства сложились так, что перед ним встал выбор: рискнуть, но поступить как честный человек или, испугавшись опасности, предать близких людей, свои идеалы.
В эпиграфе автор как бы ставит вопрос, а сможет ли главный герой сохранить свою честь? К счастью, случилось именно так.
Петр Гринев – молодой сын помещика - проходит службу в армии. Отец, давая сыну наставления перед отъездом, говорит ему: «Служи верно, кому присягнешь; слушайся начальников; за их лаской не гоняйся; на службу не напрашивайся, от службы не отговаривайся, и помни пословицу: береги платье снову, а честь смолоду». Это значит, что с детства Петру Гриневу показывали ценность чести, ее важность в жизни.
Но не только воспитание позволяет герою сохранить честь. Гринев - добрый и искренний человек: он дарит заячий тулуп встречному мужику; любит Машу Миронову и ради нее нарушает военную дисциплину; любит Савельича и помогает ему выбраться из рук пугачевцев. Прямота и искренность Петра понравились предводителю восстания и расположили Гринева к нему.
Молодой человек верен присяге и данному императрице слову. На предложение Пугачева поступить к нему на службу он, после минутного колебания, отвечает решительным отказом: «Голова моя в твоей власти, - отпустишь меня – спасибо; казнишь – бог тебе судья». Возможно, именно эта верность присяге спасла жизнь Гриневу, твердость его характера заставила Пугачева обратить внимание на него и вызвала симпатию самозванца.
Напевно, немає жодної родини, де б не виникали конфлікти між батьками та їх дітьми. Безумовно, все індивідуально, нюанси бувають різні, але все ж таки можна назвати основні причини нерозуміння і сварок. Опіка. Опіка, піклування – хіба це погано? Це іноді навіть необхідно, але до пори до часу. Звичайно, кожна мама хоче вберегти своє чадо від помилок, неправильних вчинків, але іноді це бажання перетворюється на заборону самостійно робити що-небудь. Надмірна опіка – типова проблема дітей з благополучних сімей, особливо, якщо дитина в сім’ї одна. Батьки, бажаючи тільки добра, обмежують самостійність дитини, у той час, як вона вже відчуває себе особистістю, хоче хоч якось проявити себе. У такій ситуації потрібно зрозуміти, що рожеві окуляри, які батьки свідомо надягають на дитину, рано чи пізно доведеться знімати. При чому, чим пізніше – тим болючіше. В особливо важких випадках люди, яких батьки опікали понад міру, страшаться життя, їх лякають труднощі. Тому, як би не хотілося вберегти малюка від «шишок» – дозвольте йому діяти, нехай і під вашим контролем, але діяти. Недовіра. <span>Недовіра може мати і найбезневинніші причини: люди ростили свого малюка, все за нього робили, у всьому допомагали, і їм дуже складно буде повірити, що він зможе щось робити самостійно. При цьому, здібності і розвиток дитини ролі не грає – йому все доведеться доводити (іноді – не найкращим чином). Така недовіра є наслідок надмірної опіки, і може стати причиною інфантильності. У більш старшому віці батьки переконаються в тому, що їхнє чадо зовсім не пристосоване до життя, і не вміє (більш того – не хоче) нічого робити. Другий варіант недовіри більш небезпечний – він виникає в результаті слабкого зв’язку між батьками і дитиною. Батьки мало цікавляться життям дитини, а вона, у свою чергу, не прагне розкривати свої таємниці. Не знаючи, чого очікувати від свого нащадка, мами і тата готуються до всього, часто прокручуючи найгірші варіанти. Якщо висловлена підозра (або навіть звинувачення) було безпідставним, то це похитне віру дитини у батьківську справедливість, що призведе до брехні, скритності – тоді вже налагоджувати відносини буде складно</span>
Я думаю стих это передача имоций другому человеку!
С. Есенин, А. Ахматова, А. Блок, М. Волошин. Художники Б. Кустодиев, И. Грабарь, А. Бенуа, К. Коровин, М. Врубель.