1. Тривога.
2. Житель заповідника.
3. На пустельній поляні.
4. Спрага.
5. У крижаному полоні.
6. Боротьба за спасіння.
7. Знесилення.
8. Два брати.
9. Допомога хлопців.
10. Щасливий порятунок.
11. До заповідника.
12. Постріл Шпичака.
13. Загибель тварини.
14. Смуток дітей.
1Уособлення «Місяць кивне головою», «сонце посміхнеться і на промінні спустить ... ключі», ключі сонце «носить на шиї або ув'язує на руці», «качка погоджується».
2 Порівняння і метафори Старі очі, мов сіро-блакитнаві, побризкані росою безсмертники; покотилась моя стежина, мов клубочок; м'ячем вилітаєш на сніг; перший льодок запах чорнобривцями; озиваються розбуджені дзвони на дзвіниці; весело поблискує струг.
<span>3Фразеологізми Лебеді принесли на крилах весну і життя. Ох, рятуйте мою душу. На тихі води, на ясні зорі. Давно плаче попруга з мідною пряжкою. Дурно-пусто перепало мені. Мов кум королю. Витягати на світ Божий. З місяця звалився. Гайнути, де перець росте. Перелогом лежала одна душа. Коли неспокійна совість, то нічим її не обманеш.</span>
Закінчи рядки вірша:З-під снігу,де джерельце ніжне,пробивсь до сонечка,,,,,, Горить, пала на сонці цвіт,тому і зветься ......На
Varvarochka [24]
Горить, пала на сонці цвіт,тому і зветься<span> підсніжник .
</span>Горить, пала на сонці цвіт,тому і зветься горицвіт .
На пагорбі,де рідший ліс, <span>цвіте,красується нарцис .
</span>
А край долинки,де затінок повивсь <span>хрещатенький ????
</span>
Ось на галявині Наталка побачила <span>малу фіалку
</span>
<span>Одяг червоний він жупан, стоїть,пишається тюльпан .
</span>
Усіх на бал запросим вас потанцювать<span> з квітками ??</span>
Коли Юрко повернувся додому, то його почалу мучити докори і він вирішив написати листа Тосі з вибачення. Для нього це було дуже складно, але все ж таки гарні наміри перемогли у ньому і лист було відправлено. У листі він запитував тосю про те як там дика качечка зі своїми каченятами і просив у дівчинки дуже щире вибачення за свої вчинки. Тося немогла не відповісти на цей лист. так вони листувалися весьнавчальний рік. А влітку Юрко приїхав знову до села і вони разом з Тосею кожного дня ходили годувати качку з уже здоровими каченятами.
Мов здоровий дубчак між явориною, визначався між усім тухольським парубоцтвом» «…Молодий гірняк»; «…перший удалець на всю тухольську верховину, син тухольського бесідника Захара»
«…всюди він був, де його потрібно, всюди вмів зробити лад і порядок. Чи то між своїми товаришами тухольцями, чи між боярами, чи між їх слугами… усюди був однаковий, спокійний, свобідний в рухах і словах, мов рівний серед рівних. Товариші поводилися з ним так само, як він з ними, свобідно, несилувано, сміялись і жартували з ним. …Боярська служба… поважала за його звичайність і розсудливість»; «…його хороше, сонцем обпалене і здоровим рум’янцем осяяне, одверте, щире лице»; «В його серці, смілім і чистім, як щире золото…»; «…дитя гір»; «Усюди був однаковий, спокійний, свобідний в рухах і словах..»; «Хоч і в путах, я все буду вольний чоловік. У мене пута на руках, а в тебе на душі!» «Життя в неволі нічого не варте» «Се наша Тухольщина, наш рай! — сказав Максим, обкидаючи оком долину, і гори, і водопад з такими гордощами, з якими мало котрий цар обзирає своє царство!»