По - перше, автором "Чари ночі "є Олександр Олесь.
Аналіз твору :
Літ. рід : інтимна лірика.
Жанр : романс
Рік написання : 1904
Провідний мотив : захоплення красою життя і красою кохання.
Віршовий розмір : ямб
Римування : перехресне.
Ідея : заклик поета любити життя, насолоджуватись його красою, цінувати кожну мить.
Працьовитість- проте працювати він не перестава"сад пасіка й ліки-се була його робота".
досвідченість- Захар Беркут-90-літній старець, найстарший віком у цілій тухольській громаді.
любов до інших-"все що він робив, що говорив, що думав, те робив, говорив і думав він із поглядом на добро і хосен інших."
велика сила волі-"нехай радже гине мій син, ніж задля нього має уйти хоч один ворог нашого краю."
чесний- "-Ні!-сказав обурений Захар Беркут,- се було б нечесно. Беркути додержують слова, навіть ворогові і зрадникові."
В одній з найкращих своїх поезій Василь Симоненко запитує читача: «Ти знаєш, що ти людина?» На перший погляд, це питання видається риторичним, але це тільки на перший погляд. Звісно, всі ми люди, але мало хто з нас може дати хоча б приблизне визначення цьому поняттю, можна навіть сказати, — цій філософській категорії... Що значить бути людиною? Що для цього треба робити, чого прагнути? Я думаю, кожен повинен намагатися відповісти на це питання хоча б для себе: це допомагає визначити свої життєві орієнтири, розібратися у своїх же власних поглядах на світ та на себе.
Цікаво простежити, як змінювався погляд на людину, її життєву місію і місце у всесвіті протягом сторіч. Згадаймо фаталізм давніх греків та римлян: вони вірили, що життям людей повністю керують боги, все визначаючи наперед. Долю, визначену олімпійськими богами, на думку давніх народів, не можна було змінити. У часи Середньовіччя людина все ще перебувала під тиском догм, визначеності наперед. Тільки в епоху Відродження починається розквіт незалежності людської істоти, постулюється свобода вибору, можливість самому вирішувати свою долю. У цей час митці у творах мистецтва пропагують принципово нові ідеї: вважається, що людина містить бога в собі, сама є напівбожественою істотою, здатна творити, розвиватися, обирати свою долю. Так само й пізніше, натхненні відкриттями науки, розвитком цивілізації, люди дедалі більше вірять у власну відповідальність за своє життя, у право змінювати та обирати свою долю. Як бачимо, погляди на саму людську сутність змінювались протягом сторіч. Чи було щось, що поєднувало всі ці думки та теорії? Безумовно! Яку б концепцію не підтримували представники того чи іншого історичного та культурного часу, яку б філософську школу не вважали найкращою, проте зоставалися вічні, загальні цінності. Людина за природою своєю добра, народжена у добрі і створена для добра. Людина має дар від Бога: можливість творити, розвиватися, кожен народжується, маючи певні таланти, — треба лише розвивати їх, а не «закопувати у землю», як кажуть.
Схожі погляди висловлює Василь Симоненко у своїй поезії із промовистою назвою «Ти знаєш, що ти — людина?». На початку твору поет зазначає: «Усмішка твоя єдина, Мука твоя — єдина, Очі твої — одні». Ця фраза проходить рефреном крізь увесь поетичний твір. Головним у людині, як можна зрозуміти з поезії, Василь Симоненко вважає індивідуальність, особистісне начало.
<span> Спочатку ця думка видалася мені не новою, але потім я зрозумів, наскільки важливою вона є, наскільки загострюється її актуальність у наш час! Адже зараз риси індивідуальності часто стираються. Глобалізація, про яку постійно сперечаються представники різних політичних та громадських організацій, напевне, має свої позитивні риси, але так часто вона призводить до нівеляції відмінностей між людьми, між цілими націями. Люди прагнуть певної уніфікації одягу, з'являється поняття «загальних, світових» мов (такою стає англійська), в електронному спілкуванні за допомогою Інтернету стираються майже всі вікові, соціальні відмінності між людьми. Я впевнений, що це є проблемою на сучасному етапі розвитку людства, яку треба розв'язувати, принаймні намагатися розв'язати. Не треба намагатися самотужки змінити світ: рясно розсипати антиглобалістські гасла і подібне, — мені здається, треба почати з себе, з визначення індивідуальності у собі. Люди, які мають власний стиль в одежі, власну неповторну манеру говорити та є незалежними й оригінальними у думках та поглядах на життя, привертають до себе увагу, з ними приємно та цікаво спілкуватися. Тож треба більше уваги приділяти своєму розвиткові, виробленню власних смаків та поглядів, пам'ятаючи, що будь-яка людина неповторна. І дуже добре, що є літературні твори, які нагадують нам про такі важливі аспекти людського життя, допомагають нам у суєті </span>
Їм потрібно бачити чудовий світ і прославляти Творця!Світитися щирістю та любов'ю.Бачити все те,що оточує.Але берегти від усякого зла:не дивитися поганих фільмів,не читати поганих книг,журналі та не заздрити іншим...
1.Коли напали на село Спасівка?
(Вночі)
2.Хто підібрав Павлуся після втечі на татарському коні?
(Семен Непорадний)
3.Кого вбили тієї ночі?
(Діда, Матір)
4.Кого впіймали козаки?
(Мустафу-ага)
5.Хто продав Павлуся?
(Харциз)
6.Як Павлусь знайшов Ганусю?
(Він сказав Девлет-Гірею, що Гануся бачила останім Мустафу-Ага)
7.Хто замінив батька, Павлусю?
(Остап)