я абсолютно впевнена, що справжня краса в думак, поведінці, в не в одязі, чи зовнішності. просто спершу люди дивляться на зовнішню оболонку. так, наприклад, Павлик з оповідання С.Черкасенка "Маленький горбань" від народження мав величезний горб, що постій но хитався під час ходьби. саме через цю ваду в хлопчика було мало друзів. ы лише його найкращий товариш дідусь бачив внутрішню красу в очах Михайлика. дідусь часто засуджував дітей через жорстоке ставлення до його онука, бо ті не лише глузували над нещасним горбанем, а й навіть били його. та в кінці повітсі головний розбишака Захарко все ж зрозумів, що людина може мати потворну зовнішність, але добре серце.
Гроші ведуться,щастя-ні грамма!
Розмова під акацією .
Марічка Гетенюк - поетична дівчина, знає секрети навколишньої природи, ворожіння.
Іван - це дитина гір та високих смерек, густих лісів та зоряного неба, посеред якого горить найяскравіша зірка -це їх не з Марічка кохання.
Просматривай любые ответы с подпиской Знания Плюс
Проверенный ответ
annaburyak777
Annaburyak777 Умный
Дати характеристику Павлусю з твору "Скарб" пропоную так:
Павлусь - головний персонаж твору "Скарб". Це єдина дитина у родині, про яку опікувались з самого раннього дитинства аж занадто. Хлопець звик до того, що батьки для нього - то ніби слуги, які виконують всі його забаганки. Неробство, бездіяльність, нудьга - ці слова якнайкраще характеризують життя Павлуся. Він звик нікому не допомагати, жити лиш у своє задоволення. Павлусь - справжній егоїст, який не переймається життям інших людей, навіть рідних батьків. Всі вважали, що "щастя, як горох з мішка, так і сиплеться на нашого Павлуся". Але чи справді таке сите, проте бездіяльне життя можна назвати щасливим? Я вважаю, що ні. Павлусь - не найкращий приклад для наслідування. Це повний антипод справжнього українця, адже для людини позитивної характерними є риси працьовитості, щирості, любові до ближнього.