Настільки схожих героїв, як Іван-Ява та Павлуша, годі й шукати.
Вони - не просто найкращі друзі, вони - немов, брати-близнюки. Обоє завжди прагнуть пригод, винахідливі і непосидючі. Жваві, активні та вигадливі.
Можливо, єдине, що відрізняє хлопців - це серйозність Павлуші, адже він мріє стати пілотом, коли виросте. А для цього треба бути відповідальним та уважним. Таким Павлуша і є. Проте, він все одно погоджується на всі ідеї-витівки свого непосидючого друга Яви.
Отже, Павлуша та Ява - це гіперактивні хлопці, для яких самої лише Васюківки, мабуть, замало.
Чорна, а не Чьорна
в інтеренеті є ці тести виконані
Українська пісня живе з давніх часів, живе, переживаючи цілі покоління. Добрі люди кажуть, що українець співає цілий рік і цілий вік. Так, мабуть, нам від Бога дано. Надзвичайно цікавою, таємничою, світлою і водночас трагічною <em>постаттю в історії української пісенної культури є Маруся Чурай — легендарна поетеса-співачка з Полтавщини. Саме їй народ приписує авторство багатьох популярних пісень: «Віють вітри, віють буйні», «Ой не ходи, Грицю», «Прилетіла зозуленька», «На городі верба рясна», «Засвіт встали козаченьки» та інших. За переказами, Маруся Чурай жила у І половині XVII ст. і була дочкою полтавського козака. Вона щиро кохала парубка Григорія Бобренка, але його мати була проти цього кохання. Маруся вірно чекала свого Гриця з війни, а він, повернувшись, послухався матері й одружився з іншою. Глибока образа і біль від зради найдорожчої у світі людини породили жадобу помсти в душі дівчини. Вона заварила зілля й отруїла Гриця, хоч у деяких переказах говориться, що хлопець сам випадково випив отруту, яку Маруся приготувала для себе.</em><span><em> </em><u><em /><em /></u></span>
1.життя баби і діда
2. Готування до Нового року
3. Свиня звала на помуч друзів
4. Справжні друзі.