1) Батько пропонує Василеві поїхати з ним у поле, для того, щоб привити йому любов до праці.
2) Пробудження Василька, і його здивування до червоного неба.
3) Василь зачарувався красою сходу сонця і поля.
4) Жалкування сина з приводу того, скільки він ранків проспав.
Т.Г.Шевченко ! Досить було однієї
людини, щоб врятувати цілий світ,
цілу націю.
Остап Вишня.
Доля карбувала його життя у формах трагічних. Виявляється, один повсталий проти всіх може важити більше, аніж багато повсталих проти одного ... Повстанець Шевченко був гнівною мовою цілого поневоленого народу ; мовою колючою, як дріт, але правдивою та прозорою, як сльоза. Мовою, в якій бурхлива епоха відлунювала в розлогих думах бандуристів — сама Україна була потрощеною бандурою з обірваними струнами. Разом з усією Росією — булав ярмі царсько-кріпосницької системи. І яких же нелюдських сил треба було, щоб відкрити очі сліпому народові ! А він підняв його, пригнобленого та приниженого, розтоптаного із землі, указуючи на шлях та розплющуючи очі.
Поет прагнув розбудити пам’ять народу, нагадати про мужність і незалежність наших предків. Він закликає нас подивитися на свою країну й «полюбити щирим серцем велику руїну».
Вимучений фізично, та не зламлений морально, Шевченко навіть після заслання не зрікається України, продовжуючи писати.
Існують закиди на те, що Шевченко — атеїст, але він відстоює християнський ідеал згармонізованої людини, яка живе у згоді з собою :
Добре жить
Тому, чия душа і дума
Добро навчилася творить.
Про Шевченка написано тисячі томів досліджень, та найпроникливішим шевченкознавцем був і залишається народ, про якого він писав; народ, який все це пережив.
Феномен Шевченка відбиває нашу національну природу, наше світосприйняття , наше минуле і нашу надію на майбутнє.
Для мене Шевченко — це невичерпане натхнення, яке стане опорою для великих справ задля моєї України !
Линейкой...............или когда друг не оставит сложной ситации вот чем вымиряется дружба
Романістика Павла Загребельного поділється на такі цикли:
• <em>військово-патріотичний цикл</em> - "Європа - 45", "Європа. Захід", "Шепіт", "Добрий диявол".
• <em>сучасний цикл -</em> "Спека", "День для прийдешнього", трилогія "З погляду вічності", "Левине серце", "Розгін", "Південний комфорт", "Гола душа", "Юлія".
• <em>історичний цикл</em> - романи "Первоміст", "Смерть у Києві", "Євпраксія", "Роксолана", "Я, Богдан", "Диво", "Тисячолітній Миколай".
Отже, Возний:
"Юриста завзятий, а хапун такий, що з рідного батька злупить!"
"Возний-пан, чиновник і багатий"
"Живу хоч не так, як люди, а хоч побіля людей; копійка волочиться, і на чорний день імєється".
Ну якось так!