Людям постійно необхідно нагадувати про те, наскільки важлива для кожного з нас природа і все навколишнє середовище. Щоб зрозуміти це, потрібно просто озирнутися навколо й усвідомити, що людство вже завдало величезної шкоди екології. Велика кількість тварин, рослин, інших видів живих істот назавжди зникла з лиця землі, і виною тому людина. Здається, представники багатьох країн вже стрепенулися і почали запроваджувати закони по захисту навколишнього середовища, але в той же час прогрес диктує нам необхідність вирубувати ліси, осушувати водойми тощо. На щастя, нагадування про важливість природи назавжди зберігається для нас в літературі, в тому числі й українській. Зокрема, нагадування це міститься і в прочитаних мною творах Бориса Харчука і Євгена Гуцала.
Краса
це наше обличяя яке світиться розумом і красою
Основний мотив твору<span> — кохання Остапа і Соломії, його непереможна сила, що рухає вчинками героїв</span><span> Мотив прагнення до свободи, боротьби проти поневолення — національного чи соціального — чи не найпоширеніший в українській класичній літературі.
</span>
1. Портрет героя.2. Вправний, спритний на ловах, досвідчений провідник.3. Відважний лицар, розумний ватажок.4. Вірно й віддано кохає Мирославу.5. Ненавидить ворогів, зневажає життя в неволі.6. Любить свій край, гордиться своїм селом.7. Максим - достойний син свого батька.<span> </span>
Біблійні притчі - це в деякому роді казки та оповідання, які дають привід задуматися про життя і своїх вчинках, несуть в собі повчальний момент. У кожної з них є зерно мудрості, яке потихеньку проростає і дає свої позитивні сходи. Постійне читання таких оповідань надає комплексну дію на внутрішній світ людини. Цінність притчі з Біблії в тому, що вона розглядає людські відносини і вчинки з точки зору духовності, божественності. Інші подібні розповіді більш людяні, в них немає того ореолу таємничості, хоча вони можуть бути не менш древніми і повчальними. Для підростаючого покоління саме біблійні притчі можуть стати першим знайомством з вірою, Богом, Христом. Надалі це може допомогти їм у духовному житті, навчить будувати свій шлях так, як велить Господь, чинити по совісті, думати про свою душу і надалі її подорожі.
Легенди також в своєму роді повчають нас .Проте,і притчі і легенди захоплюють нас своїми вчинками, надихають створювати кращі стосунки між навколишнім середовищем.
Тому не треба нехтувати біблією, а навпаки поважатьи її, так само як і легенду. Завдяки цьму ми всі маємо можливість стати однією найдружнішою і найбільшою сімєю на нашій планеті протягом батьх легендарних століть(або віків).
Перепрошую, якщо раптом щось вийшло не так!