Ответ:Вірш створений у формі звертання до юнака, який повинен стати дорослим, відчути вагу чоловічих обов'язків та відповідальності, сипу побратимства й міцної чоловічої дружби. У поезії відчуваються біблійні мотиви.
Объяснение:
Михайлик дав бідній жінці з дитиною гарбузове насіння,та завжди ділися всім
Людина створена для невідомої місії. У кожного вона різна. Одні стають професорами, інші вчителями, треті письменниками. Та нажаль є люди, які не знають своє призначення. Вони скоюють злочини, псують чуже майно, конфліктують, кажуть нецензурні речі. Та це їх не виправдовує. Просто можливо ще у самому дитинстві їх не так виховали, вони бешкетували, створювали невеличкі крадіжки, сприяючи розвитку у поганому напрямі. Людина після смерті повинна залишатися людиною. Для цього потрібно залишити свій слід в історії. Нехай він буде невеликим, але тебе будуть памятати як вчителя, гарного друга, доброго колегу, дисципліновану людину.
Краса - це те ,що милує око . Але для мене важлива не тільки зовнішня краса , а й духовна . У світі більша частина людей , не розуміють краси людськойі душі. Я наведу приклад з твору ,,Маленький горбань" С. Черкасенка . Так сталося , що Павлусь народився з горбом на спині . Із - за цього ніхто не хотів розмовляти з самотнім хлопчиком , який жив у свойіх фантазіях . Бо вони не розуміли того , що розумів його дідусь . Всі хлопчаки бачили в павлика одне і теж саме , його страшний горб , й більше нічого . Дід Антип хвилювався , що хлопці скалічать Павлика , тому казав йому гратися з давчатками . Тому я вважаю , що перш ніж робити висновок про людину за зовнішнім виглядом , треба йійі пізнати душевну красу . Нормально?
Художні засоби в поезії.
Риторичні оклики:«Як він ішов!»«З шаленою радістю на виду!»«З гімном вулканним без музики й слів!»«Натхненно творив ходу!»
Риторичні запитання: «Що там?»
Метафори: «струменіла дорога», «далеч... текла», «співали ноги», «тиша музику берегла»; «планети грядуть на орбиті».
Епітети: «жадібні очі», «шалена радість, щастя», «сміхом гарячим», «полускана земля», «співчувати убого», «чужа біда».
<span>Повтори: «Як він ішов!», «З шаленою...», «І ніхто...»</span>