Сидиш на березі моря. Десь в тебе над головою зірки... Чуєш прибой. Загадково на вулиці. Хоч вечір, але чайки продовжують гомоніти. І гарне чудо стає перд тобою. Голубооке диво - море, його песчані береги, зірки вибльоскують на його поверхні. І так стає гарно на душі... Хочеш зупинити час, та дивитися на цю красу вічно. Але ж... Через годину вже світанок... Ти розумієш це, але не можеш відірвати погляд...
Іван Сила виріс серед чудової карпатської природи у великій родині. Батько вирядив хлопця з дому, бо не міг прогодувати малолітнього богатиря, адже той їв за чотирьох. Шукаючи долі в місті, Іван ще з перших самостійних кроків зазнав неприємних пригод: у поїзді «легенько потряс» нахабу, синка начальника, заступився за Міху Голого, вокзального злодюжку, у місті знехотя переміг у вуличному бою знаного бійця. Звичайно ж, такий хлопчина не міг не звернути на себе увагу тренера Брякуса, який запросив хлопця до себе і вмовив тренуватися. Брякус заборонив горянину за копійки тягати мішки на вокзалі, давав хлопцеві гроші, тренував, щоб той не зашкодив здоров’ю, виховував у ньому риси майбутнього чемпіона. Загибель тренера вразила Івана, адже хлопець знову залишився сам на сам із життям у великому місті, яке він не розумів. Чесний, відкритий, благородний, Іван ще не раз потрапляв у халепи, але завжди знаходив достойний вихід із найскладніших ситуацій. Автор не погрішив проти закону жанру, адже в казках завжди перемагає добро і благородство.
Джерело: http://dovidka.biz.ua/neymovirni-prigodi-ivana-sili-analiz/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Может быть имя маугли если ?(лягушонок)
з його творчего доробку вібомо 107 байок , понад 50 загадок , 14 акровіршів , ліричні поезії. Твори для дітей поет друкував у Львівському журналі "Дзвіночок" під псевдонимом Дідусь Кенир.
Ця фраза означає, що людина дуже давно не споживав їжу і дуже зголоднів