В стране Сльозолий правил царь Плакса. У него было три дочери - тошнота, Вай-Вай и Плакота и три сына Плаксун. Целыми днями они плакали. Царь повелел плакали и все дети в стране, потому что он любил их слезы пить.
Несмотря на запрет смеяться, к детям приходил добрый дядя Лоскотон и веселил их. По Лоскотоном гонялись царю охранники, но никак не могли поймать. Царь Плакса пообещал тому, кто поймает Лоскотона, отдать свою дочь в жены. Был у царя капитан Макака, который очень хотел стать царским зятем. Он подстерег Лоскотона и поймал его.
Во дворце собрались играть свадьбу. Но здесь в тюрьму, где сидел Лоскотон, пришли батраки и рабочие и освободили хорошего веселого человека. У царя в это время был пир: все скакали и от счастья горько плакали, потому что это радость у них такая. И вдруг - Лоскотон! Прыгнул к царю на трон, начал его щекотать, и Плакса так расхохотался, что даже лопнул от смеха. Царю дети убежали в чужие края, а страна и живет весело и по сей день.
План:
1.Сварог та Берегиня
2.Гнів Чорнобога
3.Перемога Берегині
4.Берегиня богиня краси,велика охоронниця
Олександр Гавроша ви дуже пишите красивi твори я дуже люблю iх читати спасибi що ви такi пишите красивi твори!!!!!
Чого вчать нас казки?<span>Одного разу дали в школі завдання намалювати героя улюбленої казки. А на вулиці світило сонечко. Так і хотілося пограти з хлопцями у футбол. На думку спали чарівні слова: «По щучьему веленью, по моему хотенью», яким навчила казкового героя Ємелю щука, піймана в ополонці, на подяку за повернуту волю.
Тоді Ємеля відразу на річці вимовив ці слова — і цебра з водою самі піднялися в гору, прийшли до хати та й стали на лавку. Сокира в Ємелі сама стала колоти дрова. Однак я не Ємеля і живу не в казці. Довелося самому малювати. А намалював я щасливого Ємелю. Чому його? Тому що він нікому не бажає зла, а люди довкола нього спритники, хитрують, але їм не везе, а щасливим стає Ємеля. У нього, а не в когось іншого закохалася царська дочка, і зробився він багатий і знатний.
Подобається мені ця казка, як і інші, тим, що їхні герої завжди виходять переможцями, а зло покаране. Незважаючи на знущання мачухи і її злих дочок, Хіврунька стає щасливою. Дочка старого з казки «Морозко» рятується від смерті і повертається додому з подарунками. Морозко пощадив її за мужність і терплячість.
Історії вовка й лисиці, кози-дерези, птахів, звірів, з якими трапляються дивні пригоди, часто відбуваються з людьми. Котиться дорогою задерикуватий колобок і співає: усюди йому вдача. Від дідуся з бабусею втік, не з'їли. Втік колобок від вовка, навіть від ведмедя. І так зазнався, що не побоявся сісти лисиці на язичок. Лисиця його і з'їла. А хіба не трапляються такі історії із зарозумілими людьми, що втрачають відчуття міри і тому терплять у житті поразки?
Я люблю казки за те, що у вимислі є правда. Казки пронизані добротою, вони застерігають від дурних вчинків, учать любити друзів і не залишати в біді людину або чотириногу істоту. Розказані в казках історії запам'ятовуються на все життя
Ну про сказу нашел
</span>