<span>Перша частина книга присвячена подорожі до Ліліпутії – маленьких чоловічків, які досягли великих успіхів у математиці, будівництві та механіці. Вони<span> </span>виглядають такими смішними, намагаючись здаватися великими міністрами, мудрими та розумними людьми. Ліліпутія – це манесенька країна, але в ній такі самі проблеми, як і в Англії. На чолі держави стоїть імператор. Але його претензії здаються такими смішними Гулліверу, як він тримає «шестидюймового чоловічка» на долоні.<span> </span>Імператор стурбований двома лихами в його країні. Перше лихо – це те, що у Ліліпутії існують дві ворожі партії<span> </span>Тремексенів і Слемексенів. Причина їх ворожнечі – висота підборів. Вони нагадують ворожі партії вігі і торі в Англії. Друге лихо це запекла війна з Блефуском. Причина цієї війни Гуллверу здається смішною та незначною: Жителі ліліпутії і блефуску ніяк не вирішать з якої сторони розбивати яйце: з гострої чи тупої. На мою думку це не така вже й значна причина, щоб влаштовувати війну. Такою була війна Англії з. імператор Ліліпутії захотів за допомогою сили Гуллівера завоювати всю імперію.</span>
Їхав подорозі забився здох і ось весь план
З твору Василя Чухліба мені сподобався Вітер. Тому, що він пригнав дощову хмару.
Я маю тата і маму , сестру і брата,
їжу, тепло, і затишок в домі,
і ми, не в коморі
спимо на соломі.
І це щастя
всім припадає у долі
тому і не просимо
трішечки солі.
а щастя це світла частинка душі
тому ти серденьком поворуши,
щоб були всі добрі, чуйні й веселі,
і щоб мали всі гарні оселі.
Бура мглою небо кроет
Вихри снежные крутя