Усім відомо, що добросердечність — це одна із гарних рис людини. Але, що це таке — добросердечна людина? Якою вона повинна бути? Чому одну людину ми називаємо добросердечною , а іншу ні?
Мені здається, що доброта та добре серце не залежить від віку чи освіти людини. Людиною з дбрим серцем може бути і маленький хлопчик, і дорослий академік, і старий дідусь.
Добросердечна людина ніколи не зможе образити, відштовхнути, ударити іншу людину. Вона не залишить у біді, вона не допустить несправедливості. Добра людину не треба кликати і просити допомогти, вона сама поспішить на допомогу. Вона є сміливою. Така людина зможе висловити свою точку зору, якщо навіть вона не збігається із думкою оточуючих. Така людина вміє сказати негіднику і хаму правду в очі. І все це добросердечна людина зробить, не чекаючи винагороди, подяки, похвали. Просто така поведінка притаманна їй, і інакше себе поводити вона не може.
Потрібно відноситись до людей так, як ти хочеш щоб вони відносились до тебе. За будь якими обставинами ти повинен допомогти свому товаришеві недивлячись нінащо. Потрібно бути добрим, щедрим та завжди допомагати один доному. Вирішувати всі проблеми разом, якщо вони стосуються двох людей. Наприклад Ява і Павлуша (з твору "Тореадори з Васюківки) вони завжди все робили разом, навіть якщо вони посваряться, то всеодно миряться та далі шукають собі пригоди.
Покупатель с аукциона. Сделка прошла успешно, рекомендую!
1. Знайомство з родиною
<span>2. Турботлова мама </span>
<span>3. Смерть батьків </span>
<span>4. Наймит і наймичка </span>
<span>5. Павлусь лежинь </span>
<span>6 .Дружина Павлуся і його смерть</span>
Настала весна. Вона впевнено йшла собі по землі — всюди розтавав сніг та лід, земля зігрівалася, струмочки розтікалися. А де весна пройшлася, там враз зеленіла трава і пробивалися з-під землі перші малесенькі квіточки. І всюди за весною чувся спів пташок та веселий гомін. Бо як тільки весна дихне легеньким віртиком, то відразу всім стає тепліше і радісніше: і звірятам малим та великим, і рослинам, і дорослим з дітками.