<span>"Мати бідкалася, а мені радісно слухати музику крапель, що падали в старі дерев'яні ночви, і цинковий тазик."
"Срібний
чоловічок народився, мабуть, із крапель. Коли я запитав, як його звати,
почувся звук «бумс!», і я зрозумів, що це — Бумс. Я не буду його
чіпати, класти в коробку, як метелика, щоб не зашкодити."
"Матері лякають Сопухою дітей, які не хочуть спати. Я теж спочатку боявся, а потім перестав."
"Ні
наступного дня, ні пізніше Адам не прийшов до греблі. Річка швидко
розмила загату. Мені стало дуже сумно. Захотілося, щоб по ряд був друг."
"Раптом
чую, як хтось мене запитує, з ким я говорю. Це мама. Вона переживає, що
мені ні з ким і погратися — немає тут дітей. Але я, хоч і сам, побував
уже і в печері, побігав у степу, ловив павука, словом, набігався,
набалакався вволю."
"І досі не знаю, чи була така дівчина, чи я її просто вигадав.</span>
<span>Добро й зло. Поняття вічні й нероздільні. І поки живий дух і свідомість людини, вони будуть боротися один з одним, добро буде «відкриватися» людині, висвітлюючи йому шлях до істини. Таку боротьбу представляє нам М. Булгаков у романі «Майстер і Маргарита», причому робить це своєрідно: перед читачем одночасно проходять два шари часу. Один пов’язаний з життям Москви тридцятих років двадцятого століття, іншої – з легендою або правдою про Иешуа Га-Ноцри. Булгаков дає нам «роман у романі», і обоє вони об’єднані однією ідеєю – пошуками істини й добра</span>Перенесемося в далекий Ершалаим, у палац прокуратора Іудеї Понтія Пілата. У білому плащі з’являється він перед людиною років двадцяти семи. Людина цей – кликали його Иешуа – обвинувачується в підбурюванні до руйнування ершалаимского храмуАрештант хотів було виправдатися. «Добра людина!..», але його «навчили» дотримувати етикету: Крисобой вийняв бич і вдарив арештованого по плечах. Важко не погодитися з тим визначенням, що дав собі прокуратор: «люте чудовисько». Понтій Пілат живе за своїми законами: він знає, що мир розділений на пануючим і подчиняющихся їм; що всесильно римського імператора, а в Ершалаиме він намісник імператора, виходить, пан всіх і вся. І раптом з’являється хтось, що думає
У ЦИХ ДВОХ ТВОРАХ ПОДІЇ ПОДІЇ ВІДБУВАЮТЬСЯ У ПІСЛЯВОЄННИЙ ПЕРІОД . ГОЛОВИНИЙ ГЕРОЙ ТВОРУ ЗА МИТЬ ЩАСТЯ САШКО ДІДЕНКО ЩАСЛИВИЙ ПОВЕРТАВСЯ З ФРНТУ, ХОТІВ ЖУЕ СКОРІШЕ ПОБАЧИТИ СВОЇХ РІДНИХ ТА ДРУЗІВ.. ТА ОСЬ НА ШЛЯХУ ЙОМУ ЗУСТРІЛАСЯ ЙОГО КОХАНА МАДЯРОЧКА , ЯКА СПОКУСИЛА САШКА.ГОЛОВНИЙ ГЕРОЙ ТВОРУ РОЗПЛАТИВСЯ СВОЇМ ЖИТТЯМ ЗА МИТЯ ЩАСТЯ ПРОВЕДЕНУ З ЛОРІ.АЛЕ Ж НА ЦЕ ЩАСТЯ ВІН МАВ ПРАВО ЯК І КОЖЕН З НАС.
Ответ:
1. Де відбуваються події повісті? (Карпатські гори, Тухольщина)
2. Хто такий Тугар Вовк? (Боярин)
3. З чим порівнює автор Мирославу, дочку Тугара Вовка? (З тополею)
4. Хто привчив Мирославу до роботи, хто – до полювання (Мужичка-нянька, батько)
5. Хто був провідником на ловах? (Максим Беркут)
Тому що Рахіра -це двоюрідна сестра Михайла й Сави. До того ж циганка , «Лінива до розпуки, пленталася цілимиднями бездільно по селу, балакаючи та оглядаючи все, щовпадало їй в очі, особливо ж дріб, або ставала там, де ґаздині білилисвої полотна, щоб опісля, при відповідній нагоді, з одногоабо другого затягнути незамітно під пахву». Злодійкувата, охочадо тютюну й горілки, «пуста» дівчина. Її батько хотів Григорій хотів втягнути в кримінал Івоніку.