Що ознае слово щастя? На мою думку, бути щасливим означае, прокидатися кожного ранку з прагненням встати и довести самому собi, що ти значуща частина людства. Бути щасливим, напевно, означае бути потрiбним, корисним, бути спроможним зробити свiт хоть трохи краще. Якщо кожного ранку прокидатися з думкою : "Чудово! Новий день - новi цiлi!", то будешь жити в ейфорii. Головне зрозумiти, до чого ти прагнешь? До тихого чи сповненого адреналiну життя? Чи хочешь робити те, що хочешь чи те, що мусиш? Якщо хочешь прочитати книгу, саме цю, саме сьогоднi, залишься вдома, вiдключи телефон... Не обтяжуй себе тим, чого не хочешь. Якщо хочешь йти на роботу - иди, не хочешь - залишься. Не ходи на роботу коли не хочеться, не викликай вiдторження у себе до професii. Чи не вибирай цей напрямок заради грошей, вибирай роботу за характером, своiми уподобаннями. I тодi коли прокинешься у понедiлок зранку, сягне думка, що ти йдешь своiм неповторним шляхом, приносишь користь у своiй сферi, не чекаючи нiчого за це, I тобi це до вподоби. Це - щастя!
У творі "Кайдашева сім'я"зображено людей після скасування Кріпосного права.Головні герої цього твору :Омелько,і Маруся Кайдаші ,їхні сини Карпо та Лаврін ,та їхні жінки Мотря,і Мелашка. Кожний з цих героїв мав свою особливість ,тому в сімї Кайдашів панували сварки .Проблема,чому сварки були в сімї ,це впертість Кайдашихи ,та Мотрі .Я можу порадити сімї Кайдашів ,брибрати таку якість як " гордість",щоб вони розуміли один одного ,і були щасливі кожний у своєму домі .
Мова – це наша національна ознака, в мові - наша культура, сутність нашої свідомості.(Іван Огієнко)
Мова вдосконалює серце і розум народу, розвиває їх.<span>(Олесь Гончар)</span>
<span><span>Щоб любити </span>–<span> треба знати, а щоб проникнути в таку тонку й неосяжну, величну й багатогранну річ, як мова, треба її любити.</span></span>(Василь Сухомлинський)
Бринить-співає наша мова,Чарує, тішить і п'янить.(Олександр Олесь)
Раби – це нація, котра не має Слова. Тому й не зможе захистить себе.<span>(Оксана Пахльовська, д-р філологічних наук)</span>
<span><span>Мова </span>–<span> це форма нашого життя, життя культурного й національного, це форма національного організування.</span></span>(Іван Огієнко)
Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку ХХІ століття, і якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу.(Ліна Костенко)
Доля нашої мови залежить і від того, як відгукнеться на рідне слово наша душа, як рідне слово бринітиме в цій душі, як воно житиме в ній.<span>(Олесь Гончар)</span>
… Поки живе мова – житиме й народ, яко національність ... От чому мова завжди має таку велику вагу в національному рухові, от чому ставлять її на перше почесне місце серед головних наших питань.(Іван Огієнко)
Щоб мова тобі повністю відкрилася, маєш бути залюбленим в неї.<span>(Олесь Гончар)</span>
<span>Українська мова – божиста, богодана, богообрана.</span><span>(Мойсей Фішбейн)</span>
Мов поганих не існує в світі,Є лише погані язики.<span>(А. Бортняк)</span>
Нам… пропонують офіційну двомовність, тобто, по суті, рівні права вовка і зайця з’їсти одне одного.(Віталій Радчук)
<span><span>Руйнування мови </span>–<span> основи національної культури </span>–<span> це вже не просто вина, а злочин держави перед народом.</span></span><span>(А. Мокренко)</span>
Зображення життя та боротьби українського селянства проти соціального гноблення, зокрема кріпосництва, напередодні і під час реформи 1861 року; зображення життя і еволюції Чіпки Варениченка.
<span>Ідея (міститься в назві роману): соціальні умови вмотивовують вчинки героїв роману, штовхають їх на слизьку дорогу.</span>