Осінь у моєму краї
Осінь… Опале листя кружляє довкола ніг... Холоднуватий вітерець змушує нас одіти теплий одяг. Усі метушаться, кудись спішать: хтось на роботу, хто на навчання, а хто в пошуки нової долі… А я? Я іду і милуюсь своїм рідним містом, яке завжди заворожувало своєю красою та архітектурою, пам’ятками давнини… Сонечко, яке ледь-ледь пробивається крізь похмуре небо, торкається моїх щік та ніжно змушує мене здригнутись та одіти сонячні окуляри…
Учні по дорозі до школи збирають найкрасивіше опале листя та несуть до класів, щоб показати вчителям, та позмагатись з однокласниками про те хто знайшов найбільший та найгарніший кольоровий листок, що може стати прикрасою аудиторії. Старші також не поступаються дитячістю, вони , таке враження, що зараз впадуть у купи листя та будуть купатись у ньому… Закохані парочки ідуть дивлячись на небо, яке , здавалось б, от - от скине на нас краплинки дощу. Проте ніхто за це не переживає, адже, після дощу повітря свіже-свіже, і прогулюватись під час дощу навіть приємно і романтично. Коли легкий вітерець віє, легко проходить по шиї, торкається холодних рук, і…починає падати дощ… Краплини його проходять по шкірі, легко лоскотаючи та котячись по щоці…
Опорные слова,это те на которых строится весь текст! А тут текста как бы нет. Значить " все предложение ,кроме"и".
Стою,а переді мною спокійне море,десь літають чайки.Помірний вітер хита дерева туди-сюди.
Перша зустріч Сергія й Митька з Василем Трошем.
"Перед нами шкірив зуби юнак років чотирнадцяти. притримуючи лівою рукою пошарпаний велосипед.
— А яке чудове спорядження! — не вгавав він. — Які сачки! Стережіться. бідні метелики! А рюкзаки! Там. мабуть, харчів не на один місяць. Юні лівінгстони1. безперечно, збилися з путі, адже Африка б зовсім протилежному напрямку. Яке щастя для бегемотів і нільських крокодилів! Ви їх усіх переловили б... Я думав, це вам буде приємно познайомитися з майстром велосипедного спорту міжнародного класу Василем Трошем. Звичайно, у майбутньому.
— Ну от. коли станеш майстром, ми з тобою й побалакаємо. — пообіцяв я йому. Мені кпини цього типа аж ніяк не сподобалися".
Перша зустріч справила враження, що Василь самовпевнений хлопець, любить насміхатися з менших.