<span>Я вчуся в нього бути щирим, розумним, не думати про погане.</span>
Твiр за романом Мiгеля де Сервантеса Сааведри Премудрий гiдальго Дон
Кiхот з Ламанчi Премудрий гiдальго Дон Кiхотз Ламанчi (1604-1607)
— книга, яка зробила свого автора популярним не тiльки у себе на
батькiвщинi — в Iспанiï, але й у всьому свiтi. Роман
займає друге мiсце за кiлькiстю мов, якими його перекладено (перше
мiсце посiдає Бiблiя), iм'я Дон Кiхота стало називним i
означає людину, яка нiзащо /нiколи не вiдступає вiд власних
уявлень про красу, добро, гуманнiсть. Дон Кiхот — це лицар,
готовий заради високоï мети iти навiть на смерть. Самотнiй мрiйник
протистоïть прозi життя, iде назустрiч небезпецi, прагне знищити
зло. Дон Кiхот увiйшов до галереï вiчних образiв.
Останнi 15 рокiв життя є найбiльш плiдними у творчостi
письменника. Сервантес звертається майже до всiх жанрiв, якi на
той час iснували в iспанськiй лiтературi: пише Повчальнi новели,
сатиричну поему, збiрку п'єс та iнтермедiй. Iдейний задум цього
твору є глибоким i багатоплановим. З одного боку, Сервантес
розвiнчує середньовiчнi лицарськi романи, яких у Iспанiï
з'явилося дуже багато. Для цього автор розгортає перед нами
iсторiю комiчних пригод — пародiю на лицарський роман. Та водночас
письменник зобразив i широку картину сучасноï Iспанiï: протест
проти гноблення суспiльних верхiв, злиднi та безправ'я народу. Сам же
Дон Кiхот стає благородним захисником пригнiчених, борцем проти
суспiльноï несправедливостi. Так поряд iз комiчним безумством Дон
Кiхота з'являється i висока мудрiсть гуманiста. Це й
породжує вiдчуття подвiйностi цього образу. Бiдний сiльський
гiдальго (лицар) намагається побудувати своє життя на зразок
лицарськоï подорожi, про яку читав у книгах. Кожна пригода
розкриває контраст мiж уявним життям, вичитаним у романах, i
реальною дiйснiстю. Невiдповiднiсть починається з власного iменi
— Алонсо Кiхано стає Дон Кiхотом Ламанчським, його худа
шкапа — лицарським конем Россiнантом, тваринниця iз сусiднього
села — прекрасною дамою Дульсинеєю Тобоською. Проте нас
полонить благородство i мудрiсть героя. У багатьох його промовах i
вчинках виражено найвищi iдеï гуманiзму епохи Вiдродження: захист
слабких i знедолених, прагнення простоï людини до свободи,
намагання мирним шляхом врегулювати конфлiктнi ситуацiï, водночас,
коли треба, захистити батькiвщину, свою родину i майно.
Погляди Дон Кiхота на гуманне суспiльство iлюструє факт настанов
Санчо Панса, який iз примхи герцога стає губернатором. У цiй
дiяльностi Лицар Печального Образу радить Пансi керуватися не законом, а
<span>справедливiстю i милосердям, однаковим щодо багатих i бiдних.</span>
1НАРОДИЛАСЬ в старому бору.
2 Я залишилася без даху над головою в люті морози. Тому змушена була шукати прихистку в хліві.
<span><span>Рік написанняТвірТематика</span><span>1924 р.П’єса «97»Відображення трагічних подій голодомору в Україні</span><span>1925 р.П’єса «Комуна в степах»Пошук селянською біднотою нових шляхів у житті</span><span>1925 р.Сатирична комедія «Отак загинув Гуска»«Табір міщанський, трухлявий, огидний, ой як тебе ненавидю я!» (М. Куліш). Осуд міщанства, переродженців</span><span>1926 р.Комедія «Зона»Осуд міщанства, переродженців</span><span>1927 р.Філософська драма «Народний Малахій»Виступ проти сталінського тоталітаризму</span><span>1929 р.П’єса «Мина Мазайло»«Вибравши для комедії «Мина Мазайло» тему — міщанство і українізація, я в першу чергу звернув свою увагу на криштально витриману ідеологічну установку п’єси...» (М. Куліш).</span><span>1929 р.Ліро-епічна драма «Патетична соната»Своєрідна трилогія про життя українського села 20 — початку 30-х рр. XX ст.</span><span>1930 рП’єса «Прощай, село»Показ українського села 1919-1930 рр.</span><span>1933 р.Соціальна драма «Маклена Граса»Показ життя буржуазної Польщі, трагічної долі дівчини-підлітка, яку обставини зробили вбивцею</span></span>
Скоріш всього шляхом помсти