Сюжетні, байки-мініатюри, байки у прозі
Мелодія осені — це коли ми пильнуємо як усе живє годується до глибокого сну. Листя опадае на землю і чикаеть як ковдра снігу накриє її. Білочки висушують гриби та ягоди, а медведь готує свою барлогу. Пташки литять на теплі краї, а лисиця і вовк видрощують мохнаті шубки.
Шелест листя і топіт копит оленя, нашоптування вітру творять гармонічний ритм який супроводжуе останні теплі дні зміняючи на сурову, холодну зиму.
Дні становляться короткими, а ночі довгими. Одєжа дерев і кущів становиться вогненно червоними, оранжевими або жовтими які нагадують на вогонь літа і теплих похідов та ігр на річці.
Літо та зима боряться за своє місто перетворюваясь на осінь. Вона дивиться своїми червоними очами на природу і змінює її фарби. І коли зима і тьма перемагає то зима володіє над життям цього світу.
<span>Ось ты вже відкрив конверт, отже закінчив школу, сподіваюсь з відмінними оцінками. Як я бачу ти вже дорослий, крокуєш у самостійне життя, сподіваюсь вже маєш мрію, бажаю ії здійснення, та мого побажання замало, потрібно і тобі проявити бажання, сподіваюсь у майбутньому, все вийде так як ти хотів. За плечами вже поріг рідної школи, рідного класу, а в голові дивовижні моменти які неможливо забути. Якщо будеш сумувати за школою, пам'ятай, для тебе двері до неї завжди відчинені. Заходь, читай з усмішкою того листа, якого ти писав ще коли сидів за партою, не забувай свою школу.
</span>
Дід Савко – рибалка, перевізник через Десну. Було йому літ сімдесят чи, може, й більше. Він був маленький, з підстриженою борідкою. dovidka.biz.ua Був би він схожий на Миколу-угодника, коли б величезна, мов коров’ячий кізяк, стара кепка не лежала у нього на ушах та землистого, так би мовити, кольору сверт не висів на ньому, як на хлопчику батьків піджак.
Джерело: http://dovidka.biz.ua/nich-pered-boyem-golovni-geroyi/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Коли в певний період життя здається, що все-все от-от зруйнується, а невдачі пригнічують одна за одною, Джонатан у мені воліє "щоб ваги невдачі вистачило, аби затягти його на дно, покласти всьому край". Здебільшого у таку хвилину кожен просить поради та допомоги у "свого" Ч'яна, доброго і мудрого друга. До прикладу, востаннє, чим я керувалась/вся - переконливе втішання на кшталт "завжди виходить, коли знаєш, що робити". Чайка невтомно пробував навчитися досконало літати, долати простір і час силами не фізичними, адже вони завжди обмежені кількісними показниками, а духовними, якими правильно володіють одиниці. Чи ж не всі ми: учні, студенти та й не лише учасники навчального процесу, - намагаємося вдосконалюватися постійно, щоб "йти у наступний світ через вивчене у цьому"? Варто пам'ятати висновок, одержаний Джонатаном при спостереженні за птахами його колонії: "Причинами короткого віку є нудьга, страх і гнів", тож нехай внутрішня птаха кожного уникатиме й страшитиметься цих станів, адже обмеження та "свинцеві тягари", викликані ними призведуть до нищівної поразки, "повільних мандрів в нікуди", які зрештою занепастять особистість.