Господарський двір на семи стовпах, стовпи точені, позолочені, а посеред двора стоять три дерева.
Чи дома-дома, пане-господарю,своєго дворку славний володарю, щедрий вечір, добрий вечір добрим людям на здоров’я
1. Батьки і діти (образ Шрама і Шраменка, Кирила Тура та його рідних).
2. Кохання і подружнє щастя (образи Лесі, Петра, Кирила, Сомка).
3. Роль державного діяча (образи Сомка і Брюховецького).
4. Патріотизм і незалежність держави (образ старого Шрама).
5. Ставлення влади до народу (образи кобзаря, Шрама, Сомка, Пугача).
6. Боротьба добра і зла (образи Сомка і Брюховецького, Шрама, Череваня і Гвинтовки).
<span> 7. Значення народної моралі.</span>
Лірика- це рід художньої літератури що передає почуття, емоції та переживання ліричного героя.
Епос- різновид літературного <span>, що оповідає про події, які нібито відбувалися у минулому (немов здійснювалися насправді і згадуються оповідачем).
Драма- </span><span>один з </span>літературних родів<span>, який змальовує світ у формі дії, здебільшого призначений для сценічного втілення.</span>
Ігор Калинець «Веселка» аналіз вірша
Тема: зображення веселки — української дівчини, яка своєю красою і чарівністю захопила князенка соняшника.
Ідея: уславлення веселки — дівочої краси, стрічки веселки, наче стрічки українського віночку; казкового кохання.
Основна думка: веселка є відображенням чарівної краси українських дівчат. .
Художні засоби “Веселка”
метафора: «надягла веселка», «веселка взяла… і пішла», «соняшник перестрів», «веселка поміряла»;
порівняння: «як у свято»;
епітет: «золотий черевичок»;
риторичний оклик: «Поміряла веселка — якраз, на ніжку!».