Головні герої та короткий зміст твору Дімарова А. "Друга планета"
Я могу помочь только с Остапом…«Його, стрункого й міцного, з гарними очима, орлячим носом і темним молодим вусом на засмаленому обличчю». «Хай воно загориться без вогню й диму… Втечу… Піду за Дунай, може, ще там люди не пособачились…» «Не так мані страшно ляха, як злість бере на наших людей: застромив віл шию в ярмо та й байдуже йому, тягне, хоч ти що… Ех, піду, де воля, де інші люди…»
<span>Потрібно відноситись до людей так, як ти хочеш щоб вони відносились до тебе. За будь якими обставинами ти повинен допомогти свому товаришеві недивлячись нінащо. Потрібно бути добрим, щедрим та завжди допомагати один доному. Вирішувати всі проблеми разом, якщо вони стосуються двох людей. Наприклад Ява і Павлуша (з твору "Тореадори з Васюківки) вони завжди все робили разом, навіть якщо вони посваряться, то всеодно миряться та далі шукають собі пригоди. </span>
<span>Автор: Григорій Квітка-Основ'яненкоРік: 1832Літературний напрям: сентименталізмЛітературний рід: епосЖанр: сентиментально-реалістична повістьТема: зображення життя і побуту українського народу, відтворення високої моральної чистоти.Ідея: засудження соціальної нерівності; уславлення гуманізму, чесності, щирості, доброти, палкого кохання та вірності.Джерела написання: дійсність українського села кінця XVIII - початку ХІХ ст., фольклор.Головні герої: Маруся, Василь, Наум Дрот (батько Марусі), його дружина Настя (мати Марусі), Олена (подруга Марусі).Сюжет: Маруся та Василь закохані один в одного і хочуть одружитися. Але на заваді планам стає батько Марусі, сільський багач, який не хоче віддати свою дочку за сироту, до того ж рекрута. Василь іде на заробітки, щоб відкупитися від солдатчини. У цей час Маруся сильно хворіє і врешті-решт помирає. Василь повертається із заробітків, іде в монастир, де помирає від туги за коханою."Маруся" - перша українська повість.Уперше повість надрукована у книзі "Малоросійські повісті". Твір характеризується майстерним змалюванням побуту, звичаїв, обрядів та докладним описом пейзажів, він має вільну побудову та багато ліричних відступів. У тексті твору автор вживає зменшено-пестливі слова, щоб додати тону розповіді розчуленості.Літературознавці знаходять у повісті вади, наприклад:<span>надмірна чутливість;ідеалізація патріархального устрою.</span></span>
Характеристика Максима Залізняка: мужність , сила духу , мудрість , козацьке отаманство.