Народився Михайло Панасович Стельмах 24 травня 1912 року в селі Дяківці Літинського повіту на Вінниччині. Його дитячі роки минали серед мальовничої природи Прибужжя .
Мати його, Ганна Іванівна, добра, ласкава і невтомна трудівниця, перша пробудила в його дитячому серденьку любов до природи, навчила милуватися вранішніми росами і легеньким ранковим туманом .
<span>З особливою ніжністю згадував письменник батька, Панаса Дєм'яновича; діда Дем'яна —колишнього кріпака, філософа, талановитого майстра; бабусю, яку любив понад усе; дядька Миколу, якого по-вуличному звали Бульбою -- цих простих, добрих, чесних і невтомних людей, серед яких минуло дитинство Михайлика.
</span>Коли Михайлику було дев'ять років, його віддали до школи. Хлопчик на той час вмів уже читати і писати, тому його відразу прийняли до другого класу. Сім'я постійно відчувала матеріальні нестатки, жити було важко, вчитися — теж. На всю родину Стельмахів були одні чоботи, тому часто взимку батько носив Михайлика до школи на руках, загорнувши його у якусь теплу одежину.
Змалку в хлопчика виявився великий потяг до знань, до книжки. Він самотужки навчився грамоти ще вдома, лише мріючи про школу. Читав усе, що потрапляло до рук. Найбільше захопили його дві книжки – «Кобзар» Тараса Шевченка і «Тарас Бульба» Миколи Гоголя.
Після закінчення початкової сільської школи Михайло Стельмах вступив до школи колгоспної молоді, а в 1928 році очолив молодіжну бригаду з колишніх наймитів. Від зорі до зорі працює він у полі, а в душі плекає мрію: буду вчителем. Спершу майбутній письменник навчається у Вінницькому педагогічному технікумі, а в 1933 році перший у Дяківцях закінчив Вінницький педінститут. Дві зими учителював у школах рідного Поділля, збирав усну народну творчість, пробував писати. Перші його поезії надруковано в 1936 році.<span>
</span>Перша збірка віршів «Добрий ранок» побачила світ у 1941 році. Рядовим солдатом-артилеристом пішов М.Стельмах на фронт у перші ж дні війни. Контузія, поранення, госпіталь, лікування….І ось така бажана Перемога! Поет-воїн повернувся до улюбленої справи – глибокого вивчення усної народної творчості.<span>
</span>Загальне визнання принесли письменникові романи «Велика рідня» та «Кров людська — не водиця».
Цілу бібліотечку складають книжечки Михайла Стельмаха для наймолодших читачів: «Жнива», «Колосок до колоска», «Живі огні», «Весна-весняночка», «У сестрички дві косички», «В їжачковім вітряку», «Як журавель збирав щавель», «Маленька Оленка», «Бурундукова сім'я», «Заячий секрет», «Цапків урожай», «Журавель», «Ой весна-зоряночка», «Чорногуз приймає душ», «Літо-літечко», «У бобра добра багато» та інші. Заслуговує на увагу і казка про кмітливу дівчинку «Маленька Оленка». <span>
</span>Помер М.Стельмах 27 вересня 1983p. в Києві.
Могила М.Стельмаха Бюст на алеї у Вінниці
Музей М.Стельмаха в с.Дяківці відкрито 24 травня 1989 р. У музейній колекції є особисті речі письменника, документи, фотографії, кіно- та відеоматеріали, сувеніри, речі хатнього вжитку родини Стельмахів, меблі та книги з особистої бібліотеки Стельмаха, різноманітні видання його творів.<span>
</span>Підготувала Фіцай Ольга Василівна –вчитель початкових класів Буштинської гімназії-інтернату<span><span>Джерело: Ткаченко Н.С., Ходосов К.О. Вивчення </span>творчості Михайла Стельмаха: Посібник для вчителів.-2-е вид.із зм. і доп.-К.: Рад. школа,1981.-224с.-Бібліогр.: с.223</span><span> </span>
Іван Терешка під час 2 світової війни готовий до самопожертви заради Джулії,сміливість,кохання до Джулії, розум. Бажання допомогти втекти іншим від німців з концтаборів.
1. Справжній веселий казкар. 2. Різні думки. 3. Втрата веселої думки при сварці дітей. 4. Спроба казкаря. 5. Гарна, але сумна казка. 6. Казкар з веселого став сумним.
Лист до М. М. Лазаревського, написаний 20 грудня 1847 р. , містить рядки з вірша <span>"А.О.Козачковському" </span> І Дніпро крутоберегий, <span>І надія, брате, </span> <span>Не даєте мені бога </span> О смерті благати.
<span>Содержание [убрать] </span>1 Биография1.1 Детство и юность1.2 1840-е годы1.3 Пребывание в Оренбургском крае1.4 Петербургский период1.4.1 Адреса в Санкт-Петербурге2 Шевченко как поэт2.1 Национальные мотивы2.2 Религиозно-нравственные мотивы2.3 Политические мотивы2.4 Образы семьи3 Шевченко-художник4 Литература4.1 Издания4.2 Переводы5 Память5.1 Названы в его честь5.2 Мемориальные доски5.3 Изображения на деньгах5.4 Изображения в филателии5.5 Памятники Шевченко5.6 Киновоплощения5.7 Другое6 См. также7 Примечания8 Литература9