Поезія... Кожен пояснить це слово по різному, адже в ньому закладено багато сенсу.Поезія може підняти нам настрій, звеселити нас. Сумні рядки можуть засмутити , змусити задуматись над чимось. Поети цими словами хочуть щось сказати, чомусь навчити, вихована з нас особистість. Особисто я ,читаючи поезії, задумуюсь над своїми вчинками, діями.
Отож, поезія відіграє дуже важливу роль у нашому житті. За допомогою неї ми можемо чомусь навчитися, пізнати краще наше суспільство.
Ха-ха,я день назад это зделал!
1 "...як урочисто проважали в поле плугатарів із раннім плугом..а яка то була радість,коли орач виймав тобі з торби шматок хліба і казав,що він від зайчека"
2 "...мати починає тигце розмовляти з насінням,одне вихваляючи,а друге жаліючи або навіть гудячи"
3 "..отак вигриваю гарбузове насіння...щоб у ньому раніше прокидалося життя і щоб гарбузи були більшими"
На мою думку, потрібно бути на боці перехожого. Я захоплююся його мужністю, хоча він і впав та не здався і продовжив іти. А натовп був неправий тим, що сміявся з нього, навпаки, потрібно було підтримати його. Я думаю. що потрібно бути на боці перехожого і захоплюватися ним.
«Джури козака Швайки» головні герої Пилип Швайка Василь Байлемів Мацик Левко Заярний Володко Кривопичко Лесь Одуд Тиміш Перепічка Штефан Вирвизуб Демко Дурна Сила дід Кібчик Всі ці козаки задерикуваті й гордовиті, але дружні й щирі, віддані й відкриті, прагнуть не здійснювати подвигів, а бути на своєму місці, при ділі, «що в тебе Богом закладено, віддати добрим людям» Одним із головних образів повісті є й Демко Дурна Сила, напрочуд сильний фізично та не надто метикуватий онук діда Кібчика. Демкова доля – це приклад того, що сили доброї людини можуть бути витрачені на марне та зле через її недосвідченість, і водночас вона засвідчує глибоку людяність і справедливість наших пращурів. Серед персонажів твору є й улюблені пись менником типи дідів-мудрагелів. Основу характеру діда Кібчика становить внутрішня потреба жити задля ближніх, передати набутий за довге життя досвід і мудрість. Його давній товариш волхв Кудьма, котрий «голова всьому», перед ким кожен із героїв, «як пташка на долоні», прихований і відсторонений від активних дій. Кудьма – таємний вихователь вовків, наділений Божим даром, книжник і цілитель, який знає таємниці минулого й майбутнього, людської душі й людської історії. Він причетний до всього, що діється, й водночас не діє ніде, бо кожен має сам обирати й вибудову вати свою долю. Та саме життя волхва Кудьми автор ставить за приклад як своїм героям, так і читачам: «Гарне життя прожив. Важке й чи сте. Може спокійно дивитися в очі пращурам своїм
Ява - розумній, веселий хлопець, який мае друга. Та любить пригоди