Серця не мати, серце крається; і в голову не класти, вітер в голові; і оком не моргнути, крутиться світ в очах; без зайвих слів, замовити слівце.
1. Не маєш ти серця, Іване, інакше б зміг мене зрозуміти.
2. І що з тобою робити, як тебе чомусь навчити, коли в тебе вітер в голові.
3. А ти знаєш, який я швидкий, не встигнеш і оком моргнути як я буду вдома.
4. Недавно приходили люди, хотіли замовити за нього слівце аби він став старостою села.
5. Ох, скільки всього за день зробила, аж в очах крутиться.
6. Стільки лиха в житті мого сина, аж серце крається.
У якійсь країні жив талановитий поет. Його любили всі, особливо молодь. Якось до нього за допомогою прийшов лицар Бертольдо. Він попросив поета, щоб той написав серенада для його коханої Ізідори. Але пізніше Бертольдо зненавидів поета, за те, що він закликає народ до боротьби проти нього. Лицар за це карає поета і садить його до в'язниці, але поет гордо відмовляє : "Та й в темниці буду вільний - маю думи-чарівниці , що для них нема на світі ні застави, ні границі. " Поет заплатив за свій спів життям . Народ повстав і вбив Бертольдо.
Тема: пригоди семикласниці Софійки, яка намагається розплутати зловісну таємницю. Ідея: уславлення доброти та працелюбства семикласниці, її активної життєвої позиції, засудження зла та несправедливості. Головні герої: Софійка, її мама, тато, молодший братик Ростик, Вадим Кулаківський, колишній сусід Сашко, тітонька Сніжана та її наречений Валентин. Композиція – співвідношення частин твору, яка відбиває складність зображуваних у ньому явищ життя;послідовність та вибудова, розміщення та взаємозв’язок частин, образів, епізодів художнього твору; побудова твору, обумовлена його змістом і жанровою формою. Експозиція: у квартирі поверхом нижче відбуваються якісь дивні речі Зав’язка: під час приготування до весілля Софійка в старій прабабу синій шафі знаходить сімейну реліквію – коралі. Кульмінація: під час знайомства з майбутнім чоловіком тітоньки Сніжани виявляється, що коралі зникли. Розв’язка: Софійка дізнається, що коралі в неї украв Вадим Кулаківський. У книзі «Русалонька із 7-В або Прокляття роду Кулаківських» Марина Павленко вірно дотримується свого творчого принципу — писати про реальне життя і реальних людей, які завдяки фантазії потрапляють в нереальні ситуації. Така позиція імпонує читачеві-підліткові, який вважає себе дорослим, але в душі залишається дитиною. Головна героїня книги — чуйна до людей, кмітлива Софійка — розпочинає своє дослідження, щоб допомогти своєму однокласнику Вадиму Кулаківському позбавитися родового прокляття. Поступово, крок за кроком, вона дізнається про страшну провину прапрадіда Кулаківського. З казкового арсеналу чарівних предметів, які, зазвичай, допомагають героям казкових повістей, Софійка задіяла лише старовину дерев’яну шафу, спроможну переносити героїню у будь-який час. Марина Павленко відобразила характерну прикмету сучасності: інтерес підростаючого покоління до історії України, краєзнавчих пошуків, дослідження старовинних пам’яток архітектури, вивчення свого родоводу. Читач «Русалоньки із 7-В або Прокляття роду Кулаківських», глибше пізнає минулу епоху, знайомиться з старовинними традиціями і обрядами. Софійка — героїня книги «Русалонька із 7-В або Прокляття роду Кулаківських». У повісті вдалося відтворити колоритні типажі сучасних школярів, їхню поведінку, сучасну сленгові говірку. Марина Павленко відзначила, що прототипом образу Софійки стала її старша донька. Досить яскраво представлений у книзі образ самовпевненого учня Вадима Кулаківського, в якому уособлений психологічний портрет сучасного підлітка. Незважаючи на матеріальне благополуччя (його батьки-заробітчани надсилають достатньо грошей), він відчуває самітність і безпорадність. Софійка, побачивши невідомий бік життя Вадима, вирішила допомогти йому.
Ідея - дати зрозуміти що життя не легке,тема - важкість життя
Тема:відкриття загарбницьної політики російського самодержавства.
ідея: співчуття поневолиним, схвалення мужності.
основна думка: бійтеся - поборете!
жанр: поема