[к р а с о й у]–ударение на о.
[у к р а й i н с' к а]–ударение на йi.
[й е в р о п' i]–ударение на о.
Твір-розповідь
Моя рідна Україна
Моя Батьківщина - це Україна. Я дуже люблю її і пишаюся нею. Хоча самій державі трохи більше двух десятирічь, наша земля має давню славетну історію. Люди з давніх давен жили на землі, де тепер розташована Україна. Коріння української держави сягає аж часів Кіївської Русі. На протязі сторічь наша земля входила до складу різних держав. Були часи, коли вона була поділена між кількома країнами. Але український народ старанно плекав свою мову та зберігав традиції предків. Наші пращури вірили, що настане час, коли Україна стане єдиною державою. І цей час настав. Тепер Україна - самостійна та незалежна держава. І, хоча нашій державі ще доведеться подолати чимало труднощів, у неї безумовно буде щасливе майбутнє.
Серед лісу замаячила хата, прикрита білим товстим шаром м'якого снігу. На безлюдному дворі виднілася копиця торішнього сіна. За нею кружало густого терну, ніби виткане із срібного павутиння.
Если идет речь о сёлах, то сЁла, а если про (нет кого? нет чего?) то селА. В контексте как?
Йому дозволили недоплачувати гроші.
Не доплачувати треба, а вчасно платити.
У нашій сім'ї недоказувати правду не можна.
Не доказувати означає - на наводити факти.