Не хочу
______
______( присудок)
я
__ ( пiдмет)
нi вiчностI, нi слави
- - - - - - - - - - - - - - - - -(додаток)
Дорога до серця людини потребує багатьох зусиль. Щоб доторкнутися до найпотаємніших куточків нашої душі, до нашого серця, необхідно знайти правильний підхід. Та чому цей шлях вважається найламкішим? І якими є дороги до нашого серця? Відповідь на це питання я спробую дати у своїй статті .
На прикладі своєї майбутньої професії я можу навести ключі до серця вчителя, і також, до учня. Якщо учень шанує свого вчителя, не сперечається з ним і має спільну мову, то для нього вчитель відкриває своє серце. Але найважливішим є те, щоб вчитель знайшов дорогу до сердець своїх учнів. Для цього він повинен по-перше, любити своїх дітей, а по-друге - бути з ними щирими, ввічливими, обачливими, справедливими. Це є дуже важливим аспектом у формуванні відносин з учнями. Але ж чому цю дорогу називають найламкішою? Знову ж таки, спираючись на свою майбутню професію -(вчитель молодших класів) я можу сказати, що шлях до серця дитини може перерватися, якщо на дитину кричати, робити часті голосні зауваження, піддавати критиці. Кому ж сподобається, неналежне ставлення з боку вчителя? Мабуть не знайдеться таких. В такому разі учень ображається на вчителя, що є великою перешкодою на встановлення стосунків.
Отже, я можу зробити такий висновок: щоб знайти дорогу до людського серця, потрібно ставитися до людини щиро, бути чесним перед нею, шанувати її, підтримувати, допомагати.
Але найламкішою є дорога до серця через те, що іноді людину можна скривдити, розізлити, завдати болю навіть не підозрюючи про це. Тому будьте обережними зі своїми словами та вчинками, якщо не хочете втратити дійсно дорогу для вас людину
Відповідь:
Пояснення:
здалеку - місця
багато- міри і ступеня дії
вчора- часу
впевнено- способу дії
ліворуч- місця
спросоння - причини
навпростець - способу дії
назирці - способу дії
нашвидкуруч- причини
яскраво- способу дії
сумно- способу дії
там - місця
позавчора- часу
зосліпу- причини
утричі-міри і ступеня дії
тоді- часу
навколо -місця
спокійно- способу дії
холодно - способу дії
надзвичайно- міри і ступеня дії
небагато - міри і ступеня дії
зненацька- причини
по-літньому- способу дії
напам'ять- способу дії
гаряче- способу дії
мало- міри і ступеня дії
зараз- часу
зумисне-причини
вниз- місця
здалека- місця
звідусіль - місця
понині-часу
Якось я побувала в космосі. Там багато зірок . Мені там дуже сподобалось це незвичайне місце. Я хочу вам рассказать об этом ви напевно думаєте що там дуже важко дихати але це не так у нас були балончики з киснем. Там дуже цікаво Ты бачишь наименьшее зірочки
Любов до Батьківщини починається з любові до родини, до рідного слова. Національна мова — це здобуток культури, духовної діяльності певного народу. Народ, який відрікається від своєї мови, губить себе, бо не усвідомлює її значення для свого вищого духовного життя. Мова — це великий дар природи, вдосконалений за віки з того часу, як людина стала людиною. Це великий скарб, який треба шанувати, берегти і збагачувати. І мені здається: той, хто не любить рідне слово, святих звуків свого народу, не заслуговує на ім'я людини. Бо мова нерозривно пов'язана із нашою свідомістю. Разом із усталеною символікою мова — чи не основний елемент нашої державності. Це те, що ми одержали у спадок від наших пращурів, це — перлина вікової мудрості.
Мені здається, що мова — це не просто найважливіший засіб спілкування. Це той грунт, на якому будується спільнота, рід, нація. З утратою рідної мови люди втрачають морально-національні корені, духовний зв'язок зі своєю нацією. У мові втілюється голос дитинства, голос рідної природи. Проте в її глибинах відбивається й уся історія духовного життя народу.
Треба шанобливо та дбайливо ставитися до цього багатства, бо саме завдяки мові людство може йти вперед, творити шедеври мистецтва, вздгалі існувати. І обов'язок кожного свідомого громадянина будь-якої країни — дбайливо збагачувати та плекати свою мову.