Поезія Ліни Костенко «Кольорові миші» про нестандартність почуттів, оригінальний підхід до сприйняття дійсності. Талановита поетеса так переплела в невеличкому творі уявне, фантастичне і реальність, що мимоволі перед нами за рядками вірша постають художні образи, наче на картині.
Уявімо собі середньовічне місто. У ньому темно від диму вогнищ, на яких спалюють людей, котрі насмілилися думати чи жити по-іншому. Наук тут ще не знають ладом. Отже, і населення міста, темне, неписьменне, легко визнає відьмою чи чаклуном того, хто мислить чи чинить інакше, ніж інші. Суддя в судейській чорній мантії лише підсилює пітьму юрби. Такими художніми образами змальовує Ліна Костенко реальність.
Коли читаєш поезію, здається, що поетеса сама присутня на тому суді, на який приводить розлючений сусід підсудну Анну, якій, може, з десять років. Вона також бачить багряне кленове листя, що покладене на столі, як доказ. Може, маленька Анна на суді — це сама Ліна Костенко, якій також довелося свого часу пережити несправедливий суд. її вірші теж незвичайні, як і кольорові миші, яких робила з жовтих листочків дівчинка Анна.
Суддя також живе у своїй буденній реальності. Якщо сусід відчуває моральну шкоду від того, що миші яскраві, то суддя намагається знайти прозаїчну підставу для покарання чогось неповторного, духовного. Він звик виносити вирок. Для нього кожен, хто на лаві підсудних, є винним. Потрібно лише знайти докази цієї вини чи їх підтасувати.
Батько Михайлика - як і всі чемні хлібороби щирі, мудрі і добрі. <span>Все своє життя батько працював на землі, на тій загорьованій десятинці, що і годувала, і зодягала, і на світі держала його і сім’ю.</span>
Схвалюється добро, чесність, чуйність, працьовитість.
Засуджується зло, нечесність, заздрість ,невихованість, лінь.
Потрібно відноситись до людей так, як ти хочеш щоб вони відносились до тебе. За будь якими обставинами ти повинен допомогти свому товаришеві недивлячись нінащо. Потрібно бути добрим, щедрим та завжди допомагати один доному. Вирішувати всі проблеми разом, якщо вони стосуються двох людей. Наприклад Ява і Павлуша (з твору "Тореадори з Васюківки) вони завжди все робили разом, навіть якщо вони посваряться, то всеодно миряться та далі шукають собі пригоди.
1) Хто така Хуха-Моховинка? Це дорий лісовий дух, якого бачуть тільки добрі люди.
2) Де народилася Хуха-Моховинка? У лісі.
3) Де живуть лісові хухи? Під корінням дерев.
4) Хто зруйнував хатку Хухи Моховинки? Дроворуб.
5) Де перезимувала Хуха-Моховинка? У хліву.
6) Хто жив у хліву? Кози.
7) Яка була дівчинка? Вона була гарнесенька, булява, з голубими очицями.
8) Яке нещастя трапилося у хліву? Коза запуталася у сітці.
9) Хто їй допоміг? Хуха-Миховинка.
10) Що зробив дід, коли дізнався про те, що діти грають з Хухою? Дістав сокиру й вдарив їй по нозі.
11)Чому Хуха-Моховинка допомогла діду? Тому що вона була добра й не пам`ятала зла.
12) Як стали називати Хуху- Моховинку? Хатньою хухою або Кривенькою Моховинкою.