Ворот - корінь, ар - суфікс. Закінчення нульове
Привіт. Мене звати .... Мені ..... років, хоча мої друзі вважають, що мій психологічний вік значно
старший. Але, як майбутній (професія) я буду говорити коротко і
лаконічно. Сподіваюся я знайду з вами спільну мову. Мені це завжди легко
давалося, тому в мене появилося багато друзів з якими я проводжу вільний час.
Переважно ми подорожуємо. Я вважаю, що подорожі це невід’ємна частина мого
життя. Я формуюся як особистість, коли спостерігаю за тим, як живуть люди у
різних куточках світу. Так я ознайомилася з культурою (країни де побувала). І звісно об’їздила Україну, щоб пізнати нашу велику
культурну спадщину. До речі, коли б у мене був вибір отримати сукню від шанель,
або поїхати в Відень, я б поїхала в Відень. Своєю найбільшою пристрастю вважаю
сцену. Я вже опанувала (свої таланти). Любов
до цих речей закладена в мені ще з дитинства, тому я не гаяла часу і займалася
тим, що приносить мені задоволення. І на цьому не збираюся зупинятися.
Саморозвиток це надзвичайно важлива складова нашого життя. Ми повинні дізнаватися
щось нове, розвивати свої навички у багатьох напрямках і розширювати свій
світогляд.
Я не збираюся зупинятися на досягненому і знаю, що попереду мене
чекає безліч пригод і вражень. Впевнена, мені вдасться підкорити ту вершину,
яка буде здаватися найвищою. Щоб заохотити себе до таких нових звершень, я йду
по своєму життєвому шляху з девізом: «….»
<span> </span>
Застыть от холода, дойти до окоченевшего состояния; умереть от холода; (физ.) под действием низкой температуры перейти в твёрдое
Моє село невелике, порівняно з містом, але дуже мальовниче. Зветься воно Яблунівкою. Через село протікає тиха річка, яка заросла комишем. Там купаються місцеві гуси, а на березі пасуться корови. А далі розташований шматок незайманого степу, горби та схили. Весною він увесь заквітчаний, а влітку вітер доносить до села духмяні пахощі степових трав. Зі степом стикаються рівні зелені поля. Тут агрофірма та фермери вирощуют пшеницю, кавуни та дині, а ще — овочі. На схід від села розташований невеликий та неглибокий ставок. Він має штучне походження. Його вирили десь сімдесят років тому. Саме сюди селяни ходят рибалити та купатися, бо в самій річці суцільні мул, комиш та жаби. Наше село цивілізоване. В ньому багато вулиць, навіть є так звані “краї” . Наприклад,та частина села, що знаходиться біля річки, зветься “Жабівкою”. У нас є газопровод, магазини, середня школа, дітсадок, будинок культури. Ще в селі є церква, саме тому село споконвіку зветься селом, а не хутором. До нас можна доїхати з районного центру на автобусі, який ходить тричі на день. Більшість селян живе у садибах. Вони саджають великі городи та збирають у власних садках яблука, вишні, черешні та груші. Проте в селі є навіть кілька двоповерхових будинків з квартирами. Коли я стану дорослим, то обовязково поживу певний час у місті. А потім повернуся до рідного села, бо краще жити серед природи.
Пізньої осені оголилися дерева та кущі. Відразу навкруги стало багато простору та повітря. Але це не дуже втішає, бо сонце вже рідко світить. А якщо воно світить, то вже майже не гріє. Кожного дня зі свого вікна я бачу одну ту ж саму осінню картину. Зазвичай небо сіре, похмуре, ніби налите свинцем. Останні птахи відлітають на південь: тільки й видно мандрівників у височині. Залишаються лише птахи, такі ж сірі, чорні та коричневі, як івесь пейзаж навколо. Це ворони, горобці тощо. Яскраве листя, яке ще донедавно встеляло землю яскравим килимом, набуває сумного темно-коричневого кольору. Часто йдуть дощі, тому в провулці за моїм будинком розводиться грязюка. Іноді вона підмерзає вночі, бо ночі стають все холоднішими. Де-не-де випаде в листопаді гарна сонячна днина. Всі зустрічають її як рідну, цінуючи сонце! А ще нещодавно, влітку, ніхто не звертав на таке уваги. Пізньої похмурої осені добре сховатися в теплій домівці з яскравим електричним освітленням. Добре пити гарячий чай біля комп’ютера та слухати, як стукотить холодний дощ по віконних шибках. Чути, як надворі дме холодний вітер, хитає деревав палісаднику та гудить на електричних дротах.
Подробнее - на Znanija.com - znanija.com/task/7686972#readmore