Усе ближчими ставали звуки грози. Важка сива хмара нависала над лісом і степом, спустила на них свої мокрі паруси. З неба почали падати перші краплинки дощу. І знову надворі почало пахнути літом і свіжістю, і знову почало ляти, як з відра. А матінка-земля виставила свої величні груди, щоб охолодитись.
<span>Для того щоб жити в гармонії і злагоді з усім живим у першу чергу потрібно осягнути для себе зміст золотого правила моралі: "Стався до інших так, як хочеш щоб ставилися до тебе". Ми повинні розуміти інших, як на матеріальному, так і на духовному рівні. Це, на мою думку, є запорукою щасливого життя.</span>
На початку весни зелену природу напуває талий сніг. Згодом він зникає, а із землі тягнуться до неба молоді паростки.
Сонце піднімається високо над горизонтом. Його проміння тепліше зігріває усе навколо. Випаровує останні краплі води. Посуха сушить рослини, не дає їм рости. І тоді потрібен життєдайний дощ. Він розчинить мінеральні солі. Рослини вберуть поживу, буятимуть силою та цвітом.
Навесні дощ потрібен для росту та життя рослин.
Н.в три козаки три брати чотири будинки чотири класи
Р.в трьох козаків трьох братів чотирьох будинків чотирьох класів
Д.в трьом козакам тьом братам чотирьом будинкам чотирьом класам
З.в як Н.в або Р.в
Ор.в трьома козаками трьома братами чотирма будинками чотирма класами
М.в на трьох козаках на трьох братах на чотирьох будинках на чотирьох класах