Зима пришла, стучится в окна .
Злая вьюга с ней подруга .
Вмести злобна хохача намели сгробов .
И метель не отстает .
Но дитишек не запугать и проганяют они всех
что-бы дальше вмести дружно жить .
Читаючи твір Ярослава Стельмаха "Митькозавр з Юрівки або химера лісового озера" я дуже вражалась реалістичності подій і сама уявлял цю химеру. Я так, як і хлопчики пішла до бібліотеки ві переглянула багто літератури стосовно цього. З маєї уяви поставала страхітлива істота з великими червоними очима і страшним поглядом. На чорній її гребінчятій спині були латаття, а по бороздках на тілі до землі стікал холодна вода. Я дуже рада, що твір закінчився розвіюванням цієї страшної примари, що так наганяла на мене жах<span>Ⓐ</span>.
<span>Про пам’ять
Всім відомо, що У нас
Пам’ять - просто вищий клас!
Прочитаємо лиш вірша
І повторимо ураз:</span><span>“Їхав Ваня на коні,
Вів собачку по стерні,
А в цей час якраз бабуся
Мила фікус на вікні”.
- я завжди всім говорю,
Що ніколи не зубрю,
Що історію про Ваню
Дуже легко повторю:
“Їхав Ваня на вікні,
Вів собачку по стерні,
А в цей час зелений фікус Мив бабусю на коні”.
- Ну, який же ти дивак,
Тільки хвастатись мастак! Краще ти мене послухай,
А було усе отак:
“Їхав фікус на коні,
Вів бабусю по стерні,
А знайома нам собачка
Мила Ваню на вікні”.
</span>
Вот: Духовна краса людини- це її внутрішній світ. У людини духовна краса дуже важлива. Адже якщо людина не має духвної краси, то вона ніколи не буде цінувати дружбу, не буду вихованою, а також відповідати за свої вчинки.