<span><span>устар. на юге России и в Украине XVI–XVII веков степная дорога около южных границ, также большая наезженная дорога; тракт. <span>А длиною она, шлях-дороженька, конца-краю нет. А по-над лесом шлях-дороженька, Эх, всё слезами облита. </span></span>в Южной и Западной России — широкая торная дорогагрунтовая дорога в прошломдорога на Украинедорога степных татаризюмский ...м. стар. южн. зап. тракт,
дорога, путь, тор, накат. Большой шлях, столбовая дорога. След, сакма,
особ. людей, скота, при иске и погоне. Ехать, гнать по шляхам,
преследовать по следам. Шайка прорвалась на заре, и шляхи по росе были.
Дороги нет у нас в лес, а так, шляшек накатан. Приметы прохода, проезда и
прогона по снегу, по траве или по черностопу. Шляховой, ко шляху
относящ. Сущ. м. южн. дорожный смотрительнаезженная дороганаезженная дорога (обл.)наезженная дорога на Украине, юге Россиипо нему чумаки возили сольпуть чумаковстаринное название торгового сухопутного путистарое название степной дорогистепная дорога для чумаковстепная дорога на юге России, на Украинечумацкая грунтовая дорога«путь» по-украинскидорога, по которой чумаки возили сольширокая степная дороганаезженная дорога на Украинеустаревш. название дороги-грунтовки(малор.). Дорога.в Южной и Западной России - широкая торная дорогаНаезженная дорога на Украине.<span>изюмский <span>ШЛЯX </span></span></span>
<span />
Мене дуже вразила повість Михайла Стельмаха "Гуси-лебеді летять" своїм казковим світом, народною мудрістю і багато що вперше відкрила для мене, примусила замислитися над споконвічними цінностями мого народу. Через показ культу матері, праці, рідного слова вона відкриває секрети української родинної педагогіки, яка вкладає саме у ті "гуси-лебеді" душі дитини.
<span>Матір'ю прищеплюється Михайлику святе ставлення до землі, оранки, сівби, до дерев, насіння. Своїм прикладом вона навчає сина довіряти землі свої болі і радощі і просити, щоб та родила "для всякого". Бачити красу і визнавати владу природи вчить дід Дем'ян: за його словами, лебеді приносять на крилах весну і життя, а сонце скоро відімкне своїми золотими ключами землю. Народною педагогікою сповнена і глибока пошана до українських обрядів, звичаїв і ритуалів. І вишивані рушники, і калина, і трепетна повага до хліба - все це душа народу, його родинна мудра педагогіка, набута віковим досвідом. </span>
<span>Та у повісті вона постає ще й випробуваннями в період знецінення життя у грізних вихорах громадянської війни та культивування нетерпимості. Морози вдарили по крилах Михайликових "гусей-лебедів", коли класові принципи роз'єднали людей, а нова "педагогіка" почала пускати паростки в людських душах. Ось Люба каже Михайликові: "У нашого діда революція гарного коня забрала, а взамін поганого дала". "Бо так треба було", - кажу я словами дядька Себастіана, і дівчинка погоджується зі мною". </span>
<span>У цьому "так треба було" криється урок "класової" педагогіки, що йде всупереч українській родинній, за якою головними у людини повинні бути чесність, гідність, справедливість, любов до людей і рідної землі. Все це прищеплюється дитині з перших років життя. </span>
<span>Саме така родинна педагогіка виховує справжню Людину. У цьому переконуєшся, читаючи чудову повість "Гуси-лебеді летять", за яку хочеться уклонитися письменнику і подякувати йому за науку і любов до рідної землі.</span>