Головний герой твору — хлопець, який, як і всі інші дійові особи, не має імені. Автор просто називає його «хлопець». Він не найхоробріший серед одноплемінників: якось злякався борсука, чим викликав сміх і зневагу юрби. Але сам він відчуває себе орлом і готовий вивести свій народ із темного лісу на простори, щоб вони побачили сонце, пізнали інше життя. Не всі хочуть іти за ним, дехто готовий жити так, як жило багато поколінь, адже ніхто не зміг знайти не те що виходу з хащів, а навіть галявину, де можна було б побачити промені сонця. Віра Хлопця в те, що вихід з лісу можна знайти, запалила серця одноплемінників, змусила їх повірити в себе й у свого вождя.
Хорошо,отлично.............
1.Нема нічого ситнішого за землю-мати.
(Нема нічього ситнішого за землю-мати: вона всіх годує й напуває.)
2. Прудкіше над усе думка.
(Думкою враз куди хоч перелетиш)
3. Миліше на усе- сон.
(Хоч як добре та мило чоловікові не було, а все покидає щоб заснути.)
4. Перед розумом і сила поступається.
(Хоч який би ти сильний не був, без розуму нічого не досягнеш)
Навчає житти, радіти житю. Хоч і Михайлик був і бідний він радів, любив природу, був привязаний до книжок.