<span>Тополя в небо руки підійма
Край села стоїть одинока тополя. Товстий стовбур, вкритий порепаною корою, нагадує про її поважний вік. Довге гілля тягнеться вгору, немов тополя підіймає руки до неба. Зелене листя шумить, шелестить на вітрі, наче про щось розповідаючи. В густих гілках поселилася зграя ворон. Щодня величезною хмарою здіймаються вони в небо, застилаючи його чорним мороком. А з настанням сутінок повертаються до тополі, як до рідної домівки.
Стоїть тополя, наче одинокий вартовий на краю всесвіту. Як пам*ятка історії, як нагадування про старі славні часи гетьманів та козаків.
</span>
Батько пропахнутий житом зайшом до дому i сказав у недiлю ми пiдемо святи пачки та писанкм.
Ім, дієсл, ім, присл, дієприсл, займ, прийм, ім, займ, присл, дієсл,займ, прикм, ім.
спол, займ, прийм, займ, прийм, ім, присл(щогодини, щохвилини - разом), спол, присл, дієсл, прийм, прикм, ім, прикм, ім
<span>чорного ворона. Холодний віт ер гойдапв його віти, нагинав їх низько до землі. та ось одного сонячного ранку відчував клен, ніби до нього доторкнулося щось тепле і лігідне.....</span>
Районна державна адміністрація