Напевно в житті будь-якої сучасної людини рано чи пізно наступає момент, коли вона починає усвідомлювати себе частинкою навколишнього світу.
Спочатку ти просто живеш, насолоджуючись щасливим дитинством і безтурботністю буття. За тебе все вирішують батьки вдома, вихователі в дитячому садку, вчителі в школі. Але, одного разу, ти раптом починаєш ясно розуміти, що хочеш сам приймати рішення і розвивати в собі особистість, здатну до самореалізації.
Я і світ — в цих двох словах світить з небес сонце, занурюючи свої промені в пінний, морський прибій; щебече канарейка в клітці за вікном, і тихо крадеться до неї пухнастий, рудий кіт; гримить деком бабуся, виймаючи з печі рум'яний, вишневий пиріг; мукає на лузі корівка, ліниво пережовуючи соковиту конюшину; летить в небі літак, вітально похитуючи срібним крилом, і багато-багато іншого, що оточує нас у повсякденному житті.
Осінь – чарівниця. Текст – розповідь.
Ось і настала осінь. Пора, яку ще називають золотою.
Довкола усе змінюється. Осінь, мов художниця, розмалювала дерева в жовто-червоний колір. Листя поволі опадає на землю. Трава висохла, стала темно-зеленою, де-не-де коричневою. Птахи відлетіли в теплі краї, не чути їхнього голосного співу. Горобці злітаються на червону горобину та калину.
Людям осінь принесла щедрий урожай. У садах і городах доспіли овочі і фрукти.
<span> Осінь можна назвати чарівницею.</span>
Це завдання важче (прикметник), ніж попереднє. Це мені дається важче (прислівник).
Мама знає про це краще (прислівник). Цього року я вдягну краще (прикметник) плаття, як торік.
Можливо 3
Стою під кленом біля джерела - у серці йдуть пісні привітні.
Фолькльор - це творчість. Тому твір Толя найкращий його приклад, де у більшості випадків використана творчість віршована