-Чого тобі треба ?
-Та нічого.
- То чому ж ти дмеш на мене так сильно ?
-Я не можу інакше !Терпи !
-Та як це так ? Ти не можеш себе контролювати ?
- Так ,це не від мене залежить !
Моє найулюбленіше свято це мое День Народження.Мені завжди дарують багато подарунків.Найбільше мені подобаються побажання які мені бажають.
На моє свято мама завжди накриває на стіл та пече смачний торт.Я як зазвичай скликаю гостей.Мені у цьому допомагає мій старший брат.
Я ніколи не забуду кожне з моїх Днів Народжень.
Наше улюблене заняття в сім ї- це прогулянка.Я з мамою і татом любимо вранці бігати по парку.Це так захопливо та цікаво.Ми займаємося спортом та любимо збиратися родинним колом вечором.Ми сідаємо за великий стіл їмо їжу та відпочиваємо.
От я попросила у мами нові кросівки,а вона мені сказала зарано ще кусай лікти!
Кожного, хто потрапляє на подвір'я музею-заповідника «Козацькі могили», вражає і зачаровує споруда Георгіївської церкви. Ця церква була побудована в стилі українського бароко, поширеному на Україні в XVII—XVIII ст. Фасад у вигляді великої, заповненої іконостасом арки, звужується двома хвилястими ступінцями вверх, оздоблений бароковими волютами і завершений невеликою банею та хрестом. Вузькі, видовжені вікна і двері двох малих балконів по боках арки додають більшої стрункості цій 28-метровій споруді. Зверху будівлю логічно завершує хрест, встановлений над центральною банею.
Дві складові частини церкви — власне церква та бабинець — знаходяться під відкритим небом.
Усередині арки — одноярусний іконостас з царськими вратами та бічними дверима. Зверху в арці знаходиться намальована І. Їжакевичем картина «Голгофа».
Іконостас виконаний у червоних та чорних кольорах, що символізують кров і траур. Під іконами — зображення георгіївських хрестів — символів військової доблесті.
Церква завершується п'ятьма куполами з овальними, видовженими банями.
Оригінальність споруди полягає ще й в тому, що вона триярусна: церква Параскеви, церква св. Георгія та церква Бориса і Гліба.
Будівля має чудову акустику. Цьому сприяють вмуровані у стіни та стелю жерлами назовні гільзи артилерійських снарядів, які виконують ту ж роль, що й глиняні голосники у давньоруських храмах.
У січні 1990 року в Георгіївській церкві на прохання віруючих поновл