Кажуть, що обличчя — дзеркало душі людини. І це справді так. Я переконуюсь у цьому, коли дивлюся на свого товариша. Його привітне відкрите обличчя завжди випромінює якусь доброзичливість. На вигляд він звичайний хлопець. Обличчя довгасте, худорляве, засмагле на сонці. Високий лоб, зверху до якого легенько прилягає зачесане набік коротко підстрижене густе чорне волосся. Ніс прямий. Широкі чорні брови розлітаються на переніссі, мов у польоті пташині крила. З-під них дивляться великі круглі сині, як літнє небо, очі. Погляд їх розумний, добродушний, прямий і відвертий, як у кожної чесної людини. Та досить якоїсь навіть найменшої несправедливості, як погляд різко міняється. Очі стають гнівними і пронизливими. Товариш мій середнього зросту, широкий у плечах, дужий, спритний, витривалий, бо постійно займається спортом.
Так слухай, машка 2006..., ти перед тим, як виставляти шось навчись писати, бо я там розібрала може лиш зо 2 слова
Ця вулиця увійшла в історію як романтичне та героїчне місце Одеси. 1-го квітня тут щороку відбувається Парад Гумору. Вулиця, викладена бруківкою, відкрита для прогулянок пішоходів, на ній можна придбати одеські сувеніри. Дерибасівська прославлена в анекдотах та оспівана в піснях: «На Дерибасовской открылася пивная», «Как на Дерибасовской, угол Ришельевской».
Названа вулиця на честь Хосе де Рібаса – одного із засновників міста, що разом з братом Феліксом мешкав тут. 6 липня 1811 року вулиця отримала назву Дерибасівська або де Рибасівська, з 1814 року – Рибасівська, з 1836 року – Де-Рибасівська, д’Рибасівська.
Починається -п о ч и н а й е ц':а
І там буква и наближена до е