в нас у дворе пожовкнув дуб.
Новорічні свята - це час коли стається найбільше див. А дива - це і пригоди. Кожну зиму стається щось фантастичне . Але цю зиму я не забуду ніколи. Одним нудним вечором я робила домашнє завдання з алгебри. Я дуже втомилась, тому взяла каву та підійшла до вікна подивитися на сніг . Нічого дивного не сталося поки не підійшла моя молодша сестра , вона дуже набридала мені не давала відпочити. Томі мені довелось якось відволікти її від мене. Я вигадала та розповіла їй історію про вбивцю-двірника, що живе біля нашого дому. Я невіть і не пам'ятаю як мені ця дурниця прийшла у голову. Ось мам пійшла на роботу і ми залишились удома одні. Ми почули якісь шорохи , і моя сестра почала боятися. нам довелось вийьт на вулицю , щоб дізнатись, що там шурхотіло. То прибирав лоптою сніг стерий двірник. ви навіть не уявляєте вираз обличчя моєї сестри . Вона закричала , тому і дідусь-двірник злякався теж. Через пару секунд він розсміявся, бо зрозумів , що злякалася вона саме його.ЦЕ було незабутньо . Дідусь виявився дуже милим чоловіком. Він розповів дуже цікаву історію зі свого життя , та дав нам по льодянику. Ось такі зимові пригоди...
Своєрідне сприйняття понять і взаємин ідей культури в контексті просвітницьких підходів явив Г.С. Сковорода. Його творчість фактично починала часи Просвітництва в українській культурі. У цілому ідеї Г.С. Сковороди, що ввібрали в себе широкий спектр античних (Платон, Арістотель, стоїки, Плотін), середньовічних (отці церкви), новоєвропейських (Спіноза, Вольф, Декарт, німецькі містики та ін.), розвинулися в контексті ідей західноєвропейського Просвітництва. З іншого боку, специфіка православної культурно-історичної традиції, у межах якої проходили життя й творчість Г.С. Сковороди, зумовлювала оригінальність філософсько-культурологічних ідей "українського Сократа".З-поміж широкого спектра філософських ідей Сковорода зупинився на етико-гуманістичній проблематиці. Він звеличував істинно людське, духовне начало особистості. Усе життя мислителя - це пошук шляхів досягнення істинного людського щастя. Особливостями художньої й філософської творчості Г.С. Сковороди є діалогізм і образно-символічний стиль мислення, співзвучний його епосі.<span>У контексті традицій Київської Русі філософствування для Сковороди - це любов до мудрості. А справжня мудрість - це спосіб життя, який базується на пошуці істини й на існуванні згідно з цією істиною.</span>
1. Початкова форма (називний відмінок однини) - дуб
2. Морфологічні ознаки:
• назва, загальна, власна - загальна
• істота, неістота - істота
• рід (чоловічий, жіночий, середній) - чоловічій
• число (однина і множина; тільки однина; тільки множина) - однина
• відміна (група (для іменників І і ІІ відміни)) - 2, тверда група.
• відмінок - орудний
3. Синтаксична роль.
1. частина мови?
початкова форма — (питання)
2. Рід,число (якщо множина не визначається), відміна, група, відмінок.
3. синтаксична роль. (підмет, присудок, означення, додаток, обставина)