<span><span>Жанр твору: оповідання</span>
Тема твору: розповідь про благодійну діяльність ченця Прохора, його намагання
подолати зло — добром у складні для Київської Русі часи.</span>
Ідея твору: возвеличення <span> доброти, </span>щирості,милосердя та засудження
підступності, жадібності, заздрості, жаги до збагачення.
Основна думка:
1)
«Бог дбає про рід людський і дарує йому корисне, очікуючи нашого каяття;
<span>
2)
«Суд без милості тому, хто сам не творить милості»</span>.
Проблеми, розкриті у творі: керівник і народ; милосердя і користь; гріх і покаяння; добро і зло;
Климко розплющив очі , перше ,що він побачив перед собою, - схвильоване обличчя свого друга Зульфата, який стояв над ним.
- Нарешті оклигався! Майже два дні без памяті був, а я весь цей час місця собі не знаходив, переїхав до тебе. Головне знаєш, що - тебе урятувала сіль, куля , якою в тебе вистрілили потрапила у мішок з сіллю, а ти залишився живий, тільки оглушило бідолаху.
- Справді?- невірячи словам друга перепитав пересохлими губами Климко.
- Авжеж, якщо б ні ми з тобою зараз не розмовляли.Ну не будемо про погане, ось ти одужаєш і все стане на свої місця, аби тільки війна скінчилася!
Безсмертя і добро, вічність і краса - основа життя людини на Землі
Кожна людина - якщо вона людина, а не двонога тварина - у певний час замислюється про сенс життя людства у цілому і зокрема власного життя.
Для розумної істоти природно задаватися питанням навіщо вона живе. Ще більш природно для розумної істоти прагнути чогось більшого, ніж просто сите життя, наприклад, краси, добра та безсмертя.
Звісно, людина як істота є смертною, і з цим нічого не зробиш. Але ж людина може залишити після себе щось важливе: вона може написати книгу, намалювати картину, зробити відкриття, народити та виховати дітей... Все це залишиться на Землі після того, як людина піде з життя. Багато людей, які вже давно померли, залишаються у людській пам'яті, тобто вони не зникли.
Бентежності озиваючись в наших серцях і вражають нас глибиною і щирістю висловленого в них почуття,своїх думок.
А чи потрібно людині дихати? а чи потрібно поету слова? а чи потрібно кухару ніж?так звичайно!Адже саме в надрукованих книгах ми можемо прочитати та уявити.адже в надрукованих книгах ми может жити.адже в надрукованих книгах ми можем відчувати тот аромат фарби....