Ну напиши шо тобі дуже подобаються ці герої....видумай шо ти у школі також потрапив у якусь біду і тобі потрібна їхня допомога
1) <span>Народився </span><span>23 </span><span>листопада (за </span><span>ст. ст.) </span><span>1878р. в Кризі (Білопіллі).
2) </span>Маючи 4 роки, навчився читати від матері
3) В 9 років написав перший вірш
4) Не любив навчання
5) <span>1923 </span><span>року Олесь переїхав з Австрії до Чехословаччини й поселився в </span><span>Горних </span><span>Черношицях. Через три роки переїжджає до Ржев- ніц, околиці Праги, а з </span><span>1931 </span><span>року мешкає вже в самій Празі.
6) </span><span>В юнацькі роки Олесь захопився вивченням мов, багато працював над англійською, польською, болгарською, сербською мовами, проте за довгі роки на чужині втратив той інтерес і жив переважно в полоні своїх страждань.
7) </span><span>22 </span><span>липня </span><span>1944 </span><span>року О. Олеся не стало. Друзі поховали поета на празькому цвинтарі </span><span>Олинани. </span>
«Добрий день, лісова красуня Мавка! Ти мене не знаєш, але я тебе знаю дуже добре, настільки добре, що ти навіть і не уявляєш. Я навіть знаю те, що відбудеться з тобою у майбутньому, як закінчиться історія твого кохання та кохання Лукаша, бо я прочитав про тебе драму Лесі Українки під назвою «Лісова пісня». Тому, перш за все, я хочу попередити тебе про небезпеку, яка чекає тебе у майбутньому, про небезпеку кохання казкової лісової істоти та людини. Я б повторив слова з поеми:
«Обминай їх, Мавко:
Раз тільки ступиш – і пропала воля!
Та Мавка не слуха тих слів і весело сміється:
Ну, як-таки, щоб воля – та пропала?
Се так колись і вітер пропаде!»
Любив спостерігати за природою рідного краю.Особливо МИхайлик любив читати книжки.Одного разу він навіть украв насіння лише заради того,щоб прочитати книгу.
Образ оповідача в усмішках Остапа Вишні
<span> </span>
<span> "Мабуть, із часів Котляревського не сміялась Україна таким життєрадісним, таким іскрометним сонячним сміхом, яким вона засміялась знову в прекрасній творчості Остапа Вишні", - писав Олесь Гончар. </span>
<span> Саме в усмішках найповніше виявилася чиста, щедра і весела душа письменника. Герої оповідок - мисливці-невдахи і фантазери, добродушні, щирі селяни. І майже в кожному творі присутній мудрий і дотепний, усміхнений та іронічний оповідач, який уособлює позицію автора, підкреслює єдність автора з його героями. </span>
<span> Оповідач в усмішках Остапа Вишні - людина життєлюбна, оптимістично настроєна. Він передає ставлення автора до всього, про що розповідається у творах. </span>
<span> Оповідач неабиякий філософ, начитана людина, адже знає творчість Антуана де Сент-Екзюпері, читав "Маленького принца". З любов'ю і захопленням малює він серпневий зорепад і нічне небо: "Швиргається вгорі якийсь космічний хлопчисько зорями, залишаючи в чорно-синій безодні золоті смуги..." До живої природи оповідач ставиться особливо трепетно, персоніфікує її: "До озерця ви підходите вже тоді, коли качки "повиключали мотори", почистили зуби, зробили на ніч фізкультурну зарядку з холодним обтиранням, і, поклавши на водяні лілеї голови, полягали спать...". Ласкавими, пестливими словами розповідає оповідач про красу природи в "Мисливських усмішках", ніжно називає птахів та звірів: перепілочка, веприк, лисичка, дає їм яскраві і точні характеристики. "Мисливські усмішки" Остапа Вишні - це своєрідна поетична зооенциклопедія рідного краю. </span>
<span> Оповідач усмішок - людина з ніжним серцем, чий внутрішній світ розкривається завдяки численним ліричним відступам. З любов'ю до природи, з повагою до читачів виступає оповідач. Він вчить не полювати, а охороняти усе живе, він примушує замислитися над нашим ставленням до навколишнього середовища, виховує почуття любові до рідної землі. </span>
<span> У "Зенітці" оповідач веде діалог з дідом Свиридом, захоплюється його мужністю, підводячи нас до висновку про непереможність нашого народу. </span>
<span> Тонкий гумові, любов до природи, до людей наскрізно проймають твори Остапа Вишні. Його сміх не ображає, а виліковує, виховує людину. І в цьому допомагає ніжність, душевність і поетичність оповідача усмішок. </span>