Тема: вираження любові до рідної мови.
Ідея: поет закликає читачів все своє життя вчитися мови у народу і з словників.
Худ. засоби: епітети (гомін морський, пишний яр, достиглий овоч), метафори (океан співає), порівняння (як парость виноградної лози, як розумний садівник).
Омелько — працьовитий селянин, виснажений панщиною. У нього здорові, загорілі, жилаві руки, сухорляве і бліде обличчя. Ставши хазяїном, Кайдаш продовжує багато працювати. Набожність уживається в ньому з пияцтвом. Нерідко з церкви він звертав у шинок запивати «давнє панщане горе». Письменник майстерно передає, як втрачається межа між виявами забобонності Кайдаша і хворобливого стану його психіки від постійного перепою. Такий Кайдаш не смішний, а викликає глибоке співчуття. Його слабкості Нечуй-Левицький пояснює соціальними факторами, хоча й не наголошує на них, а зосереджується на розкритті самого характеру в його індивідуальних виявленнях. Отже, ідеал «господаря-хлібороба» не міг зреалізуватися під час кріпаччини. З повісті «Кайдашева сім'я» видно, як важко й неоднозначно він відроджувався в посткріпацьких умовах, коли довгі часи безправ'я, безземелля знищили інстинкт господаря.
ПЛАН
1. Чекання дячихи Євпраксії дяка Оверка.
2.Недобре відчуття Домовика.
3.Повернення дяка додому.
4.Зелені вогники Поперчат.
5. Дяк Оверко у болоті.
6.Допомога Домовика.
7.Сварка дячихи Євпраксії.
8. Розповідь дяка про нечисту силу.
Сонет
художні засоби-тези,антитези,епітети,звертання,тропи,емоційні оклики,риторичні запитання
Українська література дуже різнобарвна. Є в нашій культурі загадки, приказки, прислів'я. Це окраса нашого народу. Завжди загадки, прислів'я та приказки поачають нас чомусь важливому, відкривають нам сенс життя. Також вони інколи допомагають розважитися та пограти. Ми можемо зробити висновок, що їх значення неймовірно великі