Одного разу прислівник розачарувався у собі.
- Я такий нудний, бо ж незмінний. Іменники , дієслова, прикметники - всі за чимось змінюються.
І вирішив він піти з країни Мови.
Одного дня прокинулися мешканці Мови, а прислівника вже й слід прохолов. Спробували говорити питати одне одного. Щось негарно виходить. Сказати куди піти не можуть (наліво, вгору, тут,там), почуття висловити важко (спересердя, ненароком, лагідно). Вирішили всі разом шукати.
Знайшли у полі самотнього та сумного, втішили та попрохали вибачення, що були неуважними. І до сих пір живуть разом щасливо.
тут трохи більше. Можна скоротити.
Климко йшов босий ,у куцих штанчатах,старій матросці,що була колись голубою,а тепер стала сіра,та ще в дядьковій Кириловій діжурці.Тій діжурці,як казав дядько,було ,,сто літ'',і не рвалася вона лише тому,що зашкарубла від давньоі матузи.Не брали іі ні дощі,ні сніг,ані сонце.Пахла діжурка паровозом.Уночі вона нахолоняла,а вдень аж димувала на сонці,пахла ще дужче і пекла плечі та спину.
Українська мова є національною мовою українського народу, дуржавною мовою України. Це одна з найбагатших і найрозвиненіших мов світу, яка вдоскналювалася зусиллями багатьох поколінь упродовж віків.
Весна - чудова пора року,коли вона приходить,все навколо розквiтаe.Навколо починають зеленiти буйним цвiтом чарiвнi квiти,поля застилае смарагдового кольору ковер з трав,а птицi починають щебетати ще голоснiше.
Але весна у рiдному краю - то особлива весна,побачивши весняну красу знайомих тобі місць,наситившись нею,ти поринаєш у спогади.І розумієш,як ці місця багато значать для тебе,як вони близькі твоєму серцю.
У ці моменти легкої весняної меланхолії,які відчула на собі, мабуть,кожна людина, ти переповнюешься солодким почуттям - почуттям любові до своєї батьківщини,до її блакитних озер,безкрайніх морях і навіть до похмурих лiсiв,що так нагадують морозну зиму