Слышали наверное не раз такие слова: "у каждого своя правда" и "ты мне друг, но истина дороже". А кажется, что истина и правда - это одно и то же. Вот именно, что кажется.. .
Каждый из нас видит и воспринимает мир по-своему. Как же тогда наши одинаковые взгляды на многие вещи в этом мире? Рефлекс, привычка, генетическая память срабатывают. Ведь не в безвоздушном пространстве существуем. Как бы мы не изображали из себя индивидуалистов, а в основе человека лежит коллективное существование. Но если животный мир подчиняется этим самым коллективным законам бесприкословно, то человек (странное существо) пытается объеденить в себе два этих довольно спорных момента - личностное самоутверждение и коллективное подчинение. А результат этого и есть личная правда. В любой ситуации каждый видит себя так, как он видит. Хорошо если эти "виденья" совпали с другими, а если нет. А если нет - родится конфликт с обвинением во лжи. ..Так у детей часто бывает.. .
...А вот истина.. .
Истина воспринимается, как что-то непогрешимое.. . Истина выявляется со временем.. . Истинные ценности.. .
Именно со временем подавляющее большинство приходит к соглашению по поводу тех или иных моментов, которые долгое время вызывали споры, разночтения и разногласия.
...Но я бы и в этом усомнилась...
Считаю, что верно.
В данном деянии я не вижу состава мелкого хищения.
Обратимся к формулировке ст. 7.27 КоАП РФ. Мелкое хищение - это хищение имущество путем кражи и т.д... при отсутствии признаков статей УК РФ. Т.е перед нами точная копия 158 УК РФ (кража), только ответственность административная + другие признаки, что отличает её от мелкого хищения. Но деяние одно и тоже.
Обратимся к обзору судебной и зак. практики Верховного Суда РФ за 2006 год. Главным условием субъективно стороны - умысел на завладение данным имуществом и обращение его в свою пользу, т.е должна присутствовать корыстная цель.
Т.к 158 и 7.27 очень похожи между собой, то наложу на 7.27 аналогию.
п.7 ППВС " По делам о краже, грабеже и разбое" нам говорит, что не образует состава кражи те действия, которые были направлены на имущество не с корыстной целью, а с целью временного пользования с последующим возвращением. (только там возможно переквалификация на самоуправство, но для нас этот вопрос не важен)
Что мы видим? А видим мы отсутствие прямого умысла, что является обязательным элементом субъективной стороны, т.е у нас отсутствует субъективная сторона. Зная, что если отсутствует хоть один элемент состава правонарушения(Субъект,Объект, Объективная сторона, субъективная сторона) то состав правонарушения является не полным, а это означает только одно - отсутствие правонарушения.
Таким образом делаю вывод:
1. Постановление мирового судьи прошу отменить.
2. Производство по данному делу прошу прекратить за отсутствием состава административного правонарушения.
Доброго времени суток.
<span>Действия членов участковой избирательной комиссии - неправомерны.
</span>Как поступить?
Избиратель, который по причине здоровья или другим обоснованным причинам не может прийти на участок для голосования, имеет в распоряжении менее двух недель на то, чтобы обратиться в избирательное бюро с просьбой проголосовать предоставить ему переносную урну для голосования.
Ходатайства подаются в письменном виде до 18.00 дня, предшествующему голосованию. В день выборов заявления в письменном виде можно подавать до 15.00, представив и медицинскую справку. Только люди с ограниченным зрением (незрячие) могут подавать заявления о голосовании по месту пребывания в устной форме.
<span>Могут голосовать по месту пребывания только граждане, зарегистрированные в списках, составленных избирательным бюро.
</span>Источник: личные методические материалы.
возле Софийского собора клялись постоять за отца, брата и за святую Софию, что означало - за Новгородскую землю
Люди в усьому світі дуже відрізняються один від одного, наприклад, своїми віруваннями та зовнішнім виглядом, але попри всі ці відмінності вони повинні мати рівні права. Чи знаєте ви, що в деяких регіонах Європи люди з небілою шкірою бояться ходити самі по вулицях? Чи знаєте ви що в деяких регіонах Європи геї не можуть цілуватися в присутності інших людей, боячись ворожої реакції оточуючих? Чи знаєте ви, що в деяких регіонах Європи бути інвалідом означає не брати участі в публічному житті? Чи знаєте ви, що молодь має право бути почутою під час ухвалення рішень, що її стосуються?
Кожна особа у правовій державі має відчувати свою правову та соціальну захищеність; повага до особистості є в такому суспільстві нормою повсякденного життя. Особисті права людини нерозривно пов’язані з такими поняттями, як рівність, свобода, недоторканість особи. І це природно, тому що ідеї рівності, свободи і недоторканності протягом всієї історії цивілізації використовувалися в боротьбі нового зі старим, прогресивного з консервативним. Цінність особистих прав складається головним чином в тому, що вони самі і гарантії їхнього реального здійснення визначають становище людини в суспільстві, а, отже, і становище самого суспільства. Іншими словами, міру свободи особи в суспільстві.
Та навіть у наш час, після стількох століть важкої боротьби за рівноправ’я, люди не знають своїх прав. Це хоч і дуже сумно, в деякій мірі навіть боляче, але все ж таки факт. В більшості випадків свої права не знають діти хоча трапляються й дорослі люди. Але як діти можуть знати свої права, якщо правознавство вивчається тільки один рік (в школі)?! Це ще добре якщо дитина навчається, але ж не потрібно забувати про «вуличних» дітей, адже деякі з них навіть не знають що таке права і чи взагалі вони в них є?
Такі дітлахи часто потрапляють в так зване рабство і по іншому це назвати не можна. Адже їх використовують тільки як робочу силу, за людей їх не вважають. А ці діти думають що так і повинно бути, що вони повинні виконувати накази інших, адже вони не знають, що в них є багато прав і коли їх порушують, то потрібно звертатися до міліції чи спеціальних служб, які займаються захистом прав людини та громадянина.
Та навіть якщо діти навчаються в школі і вивчають правознавство, то це не означає, що вони знають хоча б половину своїх прав. Здається, що діти в таких випадках повинні їх знати, але все одно це не так. Адже в шкільній програмі більше уваги звертається на обов’язки аніж на права. Звичайно вони теж вивчаються, але не в такій мірі в якій хотілося б. В школі вивчають тільки деякі, найбільш важливі права, але ж неважливих прав немає!!!
Наприклад, в нашій державі кожен має право вільно висловлювати свою думку. На перший погляд здається, що кожен має можливість скористатися цим правом завжди, але знову ж таки НІ. Взяти навіть ту саму школу, деякі вчителі просто не надають змоги учням висловити свою точку зору, вони нав’язують їм свою власну думку.
Отже, права дітей порушуються кожного дня, але є такі діти, які борються з цим, а є такі, які навіть не знають про існування таких прав. А діти, які не знають що таке права, не мають можливості жити нормально (зауважте, жити не повноцінно і навіть не добре, а саме «нормально» адже вони просто не мають такої можливості тому, що право-це і є можливість щось робити).
<span>В наш час існує чимало, навіть багато, організацій, які борються з порушенням прав людей. Багато з них, це «телефони довіри», туди щодня надходять тисячі телефонних дзвінків, туди здебільшого телефонують підлітки. </span>