Люди в усьому світі дуже відрізняються один від одного, наприклад, своїми віруваннями та зовнішнім виглядом, але попри всі ці відмінності вони повинні мати рівні права. Чи знаєте ви, що в деяких регіонах Європи люди з небілою шкірою бояться ходити самі по вулицях? Чи знаєте ви що в деяких регіонах Європи геї не можуть цілуватися в присутності інших людей, боячись ворожої реакції оточуючих? Чи знаєте ви, що в деяких регіонах Європи бути інвалідом означає не брати участі в публічному житті? Чи знаєте ви, що молодь має право бути почутою під час ухвалення рішень, що її стосуються? Кожна особа у правовій державі має відчувати свою правову та соціальну захищеність; повага до особистості є в такому суспільстві нормою повсякденного життя. Особисті права людини нерозривно пов’язані з такими поняттями, як рівність, свобода, недоторканість особи. І це природно, тому що ідеї рівності, свободи і недоторканності протягом всієї історії цивілізації використовувалися в боротьбі нового зі старим, прогресивного з консервативним. Цінність особистих прав складається головним чином в тому, що вони самі і гарантії їхнього реального здійснення визначають становище людини в суспільстві, а, отже, і становище самого суспільства. Іншими словами, міру свободи особи в суспільстві. Та навіть у наш час, після стількох століть важкої боротьби за рівноправ’я, люди не знають своїх прав. Це хоч і дуже сумно, в деякій мірі навіть боляче, але все ж таки факт. В більшості випадків свої права не знають діти хоча трапляються й дорослі люди. Але як діти можуть знати свої права, якщо правознавство вивчається тільки один рік (в школі)?! Це ще добре якщо дитина навчається, але ж не потрібно забувати про «вуличних» дітей, адже деякі з них навіть не знають що таке права і чи взагалі вони в них є? Такі дітлахи часто потрапляють в так зване рабство і по іншому це назвати не можна. Адже їх використовують тільки як робочу силу, за людей їх не вважають. А ці діти думають що так і повинно бути, що вони повинні виконувати накази інших, адже вони не знають, що в них є багато прав і коли їх порушують, то потрібно звертатися до міліції чи спеціальних служб, які займаються захистом прав людини та громадянина. Та навіть якщо діти навчаються в школі і вивчають правознавство, то це не означає, що вони знають хоча б половину своїх прав. Здається, що діти в таких випадках повинні їх знати, але все одно це не так. Адже в шкільній програмі більше уваги звертається на обов’язки аніж на права. Звичайно вони теж вивчаються, але не в такій мірі в якій хотілося б. В школі вивчають тільки деякі, найбільш важливі права, але ж неважливих прав немає!!! Наприклад, в нашій державі кожен має право вільно висловлювати свою думку. На перший погляд здається, що кожен має можливість скористатися цим правом завжди, але знову ж таки НІ. Взяти навіть ту саму школу, деякі вчителі просто не надають змоги учням висловити свою точку зору, вони нав’язують їм свою власну думку. Отже, права дітей порушуються кожного дня, але є такі діти, які борються з цим, а є такі, які навіть не знають про існування таких прав. А діти, які не знають що таке права, не мають можливості жити нормально (зауважте, жити не повноцінно і навіть не добре, а саме «нормально» адже вони просто не мають такої можливості тому, що право-це і є можливість щось робити). <span>В наш час існує чимало, навіть багато, організацій, які борються з порушенням прав людей. Багато з них, це «телефони довіри», туди щодня надходять тисячі телефонних дзвінків, туди здебільшого телефонують підлітки. </span>
В силу ч. 1 ст.23 Сімейного кодексу України (далі - СКУ), право на шлюб мають особи, які досягли шлюбного віку.
Шлюбний вік, як визначено ч.1 ст.22 СКУ України, для жінок та чоловіків встановлюється у вісімнадцять років.
Однак, ч.2 ст.23 СКУ України, визначає, за заявою особи, яка досягла шістнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам.
Отже, суд, розглянувши заяви Марії, який вже виповнилось 16 років, може надати їй право на шлюб, якщо встановить, що це відповідає її інтересам.
1.родители разводятся,имеет ли право ребенок выбрать с кем остаться(с 10 лет ребенок имеет это своё мнение) 2.сколько часов может работать ребенок подросток(4часа )
А: Так, бо хлопець заліз до чужого помешкання без відома власника та взяв чужі гроші. Б: Не буде підлягати, бо йому 13 років. За кодексом України кримінальна відповідальність настає з 14 років. Відповідати будуть батьки, в цій ситуації мати хлопчика, хоч вона й хворіє.