От города A до города B х км. На карте расстояние между этими городами равно 6 см. Чему равен х
, если масштаб равен 1:6 000 000
<span>
Без
верби і калини нема України (за твором
М. Вороного "Євшан-зілля")</span><span>
І.
Микола Вороний — творець поетичних
шедеврів. (М. Вороний — неперевершений
майстер слова, автор глибоко патріотичних
творів. "Навіть за умов тотальних
царських заборон і переслідувань
українського слова, — слушно зауважує
Г. Вервес, — Вороний створив... непересічні
речі, які й зараз можемо сміливо віднести
до його кращих надбань".)</span><span>
II.
Святі почуття людини, оспівані у поемі
"Євшан-зілля".</span><span>
1.
Наскрізна ідея твору. (Через увесь твір
проходить ідея любові до рідного народу,
до своєї Батьківщини, до місця, де ти
пустив своє коріння. І горе тій людині,
яка відцуралася свого народу і, потрапивши
у чужу землю, забула рідне слово,
материнську пісню, батьківські заповіти.)</span><span>
2.
Образ ханського сина. (Ні пісня колискова,
ні розповідь про нещасного батька не
розбудили в хлопцеві мрій про вільне
життя. І лише ароматне зілля допомагає
йому згадати рідний степ, милу сторону,
своїх батьків. Він ніби прокидається
від довгого сну, він розуміє:</span><span>
Краще
в ріднім краї милім</span><span>
Полягти
кістьми, сконати,</span><span>
Ніж
в землі чужій, ворожій</span><span>
В
славі й шані пробувати!)</span><span>
III.
Актуальність поеми. (В образі ханського
сина М. Вороний зобразив тих українців,
які забули, "чиїх батьків ми діти",
тих, які мовчать і не мають сили вибороти
крашу долю своїм нащадкам, тих, які
шанують чужі звичаї і занедбали рідний
край. Закінчуючи поему, М. Вороний ставить
риторичне питання:</span><span>
Де
ж того євшану взяти,</span><span>
Того
зілля-привороту,</span><span>
Що
на певний шлях направить, —</span><span>
Шлях
у край свій повороту?!)</span><span>
</span>
Книги — це джерело мудрості і знань, вони напувають нас інформацією, новинами, фактами. Уявимо що читаємо книгу. З кожної сторінки ми дізнаємося щось нове, те чого не знали. Нові повороти сюжетів та зміни характеру героїв. Книги, як ріки, що дають нам воду, але книги дають нам мудрість та знання
1. Колись, ще дівчиною, вона приїжджала сюди, на Блакитне узбережжя, відпочивати.
( Відокремлені уточнення відокремлені уточнення: ще дівчиною, на б
Блакитне узбережжя)
2. На березі, перелякані громом мого пострілу, розпростерши тендітні крильця, галасували птахи.
( відокремлені члени речення: відокремлене означення - перелякані громом мого пострілу; відокремлена обставина - розпростерши тендітні крильця.)
3. Крім вітру, надворі вирувала гроза.
( Відокремений додаток : крім вітру)
4. Займався світанок, оповитий рожевим серпанком.
( Відокремене означення : оповитий рожевим серпанком.)
5. Ще в сиву давнину на Поділлі, у тихій і затишній долині, де било з-під землі кришталеве джерело, осіли люди.
( відокремлене уточнення: у тихій і затишній долині)
Ответ:Засуджується брехня а прославляється допога рідним та друзям
Объяснение: