Они обращали на него много внимания , а особенно дед Дем*ян .
Крижинка кружляе в танці
хмара пливе по небу
дощова краплина літає в повітрі
1
1.
1.
1. 1. Рішення Остапа. 2. Гвалт у панському маєтку. 3. Байдужість народу до своєї тяжкої долі. 4. Остання мить перед розставанням. 5. Згадка з дитинства Остапа. 6. Втеча Соломії разом з коханим. 2. «Переправа» 1. Темна осіння ніч 2. Чекання переправи 3. З’явлення човна 4. Козацькі вартові 5. У млині Якима 6. Переїзд 7. Поранення Остапа. 3 «У плавнях» 1. Втеча від варти 2. Перев’язування рани 3. Соломія шукає шляху 4. Плавні 5. Пожежа у плавнях 6. Марення Остапа 7. Остап віч-на-віч із вовком 8. Думки і бажання героя 4. «У циган»: 1. Циганська хатина. 2. Господарі. 3. Благання циган Соломією. 4. Остап під опікою старої циганки. 5. Побут циган. 6. Соломія вирушає на заробітки. 7. Арешт циган і Остапа. 5. «Боротьба за врятування Остапа»: 1. Домовленість Соломії з болгарином. 2. Радість Соломії. 3. Арешт Остапа. 4. Соломія турбується про визволення Остапа з «конаку». 5. Підготовка до визволення Остапа силою. 6. Річка. 7. Поєдинок з вартою турецького човна. 8. Смерть Соломії та Івана. 6. «Доля Остапа»: 1. Брудна хвиля овечої отари. 2. Маленька халупка. 3. Вітер. 4. Остап — старий дід. 5. Розповіді Остапа про своє минуле життя.
Твір за повістю Г. Тютюнника «Климко»
Твір розміщено в твори з української літератури від Tvir в Пятница 4 сентября
Війна несе горе всім. Кров, біль, страждання випали на долю дорослих, які зі зброєю в руках пішли на фронт. Та як почувалися діти і підлітки, багато з яких залишилися без піклування старших, без даху над головою, перед щоденною смертельною небезпекою? На собі, своїй долі відчув чорний подих смерті і Григір Тютюнник. Пізніше, ставши письменником, він не зміг не описати тих страхіть, які випали на долю покоління. Розповідь про дітей війни — основна тема його творчості, зокрема повісті «Климко».
Головний герой, як і сам письменник, залишився сиротою, виховувався у дядька, доки той не загинув від німецької бомби. Вже з початку повісті ми бачимо, що хлопчик серйозний, відповідальний. А зі смертю дядька йому і зовсім довелося покладатись тільки на себе. І Климко, і його друг Зульфат — чуйні, чутливі до чужого горя. Самі беззахисні, вони прихистили у себе свою вчительку з її немовлям. Зрозумівши, що запасів на зиму обмаль, Климко вирішив іти у Слов’янськ по сіль, на яку можна було наміняти харчів. Подорож далека й безпечна, але Клим-ко готовий терпіти холод і голод заради Зульфата, заради Наталії Миколаївни і її дитинчати. Взаємодопомога — характерна риса майже всіх героїв оповідання. На перший погляд безпорадна людина у трагічній ситуації знаходить сили і можливість допомогти іншій: хлопці допомагають вчительці, старий безногий швець разом з голодним Климком рятують молоденьку дівчину від облави, чужа жінка доглядає хворого Климка і навіть запрошує залишитися жити у неї. Біда зближує, згуртовує людей, виявляє глибини людської душі: доброту, порядність одних і жорстокість та підлість інших.
Фінал оповідання — трагічний. Климко загинув від фашистської кулі уже біля самого дома, а «з пробитого мішка тоненькою цівкою потекла на дорогу сіль».
Ця повість страшна своєю правдою про війну і красивою правдою про благородних людей. Схиляючи голову перед пам’яттю дітей, що загинули на війні, ми маємо докласти всіх зусиль, аби не опалював вогонь війни душі дітей.
Повість Всеволода Нестайка "Тореадори з Васюківки" дуже легка для сприйняття і жартівлива. Автор вміло використовує елементи комічного, що допомагають читачеві поринути у казковий світ Яви і Павлуші.
Найбільш вдалим на мою думку елементом комічного є надання тваринам жартівливих прізвисьок. Ось наприклад, мене дуже розвеселила корова Контрибуція, Собакевич, <span>бугай Петька і звичайно ж цап Жора. Ще мені сподобався, такий виразний засіб комічного, як наведення автором простої дитячої мови, що у творі лунала із вуст Яришки: <span>«загаза чогтова», «так тобі і тгеба». А також у повісті я знайшла багато вдалих літот і гіпербол, що надали твору яскравого забарвлення. </span></span>
<span> Отже, Всеволо Нестайко по праву посідає одне з найпочесніших місць серед кращих майстрів пера. Він вміло використовує елементи комічного у своїй повісті "Тореадори з Васюківки", що створює у творі особливу атмосферу. </span>