Ми всі іноді кажемо неправду, брешемо, якщо бути точним. Людина дуже часто починає брехати, щоб сховати свої слабкості від інших та виправдати свої помилкові вчинки. Коли ми робимо щось не так, ми це відчуваємо, як і відчуваємо те, що наслідки нашої помилки будуть неприємними. Не кожен має достатньо мужності собі в цьому зізнатися та взяти на себе відповідальність за вчинок чи помилку. Як правило, людина вибирає найбільш легкий шлях – брехню в надії, що ніхто не побачить некрасивої частини її особистості.
Ява і Павлуша дуже схожі - обоє вони кмітливі та розумні, активні та грайливі; хлопці - фантазери та халамидники.Павлуша дуже серйозний та відповідальний, він завжди готовий допомогти.В той же час, Іван-Ява теж буває таким - він сумлінно готується до перездачі іспиту з української мови.В цілому, хлопці - звичайні діти, які полюбляють пригоди та різноманітні витівки.
Я вважаю, що в наш час питання добра і зла є дуже актуальним. Багато людей вибирають зло тільки тому, що так роблять їхні друзі чи ще хтось, людям дуже важливою є думка інших і інколи це нам тільки шкодить. Дуже мало залишилось людей, які обирають добро, які готові постояти за свої принципи і переконання. Більшість просто іде за натовпом. Можливо, це досить песимістично, але люди стали жорстокі і не мають співчуття, у їхніх серцях зовсім не залишилося любові до ближнього. Через це у сім'ях стільки сварок, через це конфлікти на роботі або навіть просто на вулиці. Мені здається, що кожна людина повинна задуматися над собою, своїм життям і змінити його на краще. Звичайно, сама людина себе не змінить, але, на щастя, в нас є наш Небесний Тато, який завжди радий допомогти.
Зміст сатири і гумору відрізняеться ступенем оцінки подій і викликає різну реакцію широкої аудиторії. Сатира несе мораль, висміює дурість та інші людські вади і недоліки. А гумор - це веселі жарти! Сатири приклад - байки, гумор - анекдоти.
Мені здається, що без друзів життя втрачає свій сенс, стає безрадісним, людина не може відчувати всієї повноти буття.
По-перше, справжня дружба плекає інтерес до життя, виникаючи зі спільних зацікавлень чи захоплень. Іноді вона з'являється ще в дитинстві як дар, цінності якого не усвідомлюєш. Та поряд із другом почуваєшся по-справжньому щасливим: з ним ти ділиш горе навпіл, а радість примножуєш.
Яскравим художнім утіленням цієї думки є твір Всеволода Нестайка "Тореадори з Васюківки". Життя Яви й Павлуші - чудовий приклад радісної підліткової дружби, яка не має ні зобов'язань, ні якогось тягара. Невідомо, чи збережуть хлопці це світле почуття надалі. Та прагнення мати й берегти друга, розуміння важливості дружби дивовижним чином залишається одним із найсильніших уражень від цієї книжки в читачів уже декількох поколінь.
По-друге, дружба міцнішає з часом, якщо люди здатні на тонку й послідовну роботу душі, щоб плекати, розвивати ці взаємини, - шліфуючи скарб дружби, вони самі зростають душею. І навпаки, вражена іржею байдужості, нещирості або заздрості, дружба руйнується.
Прикладом справжньої, вірної дружби для мене є мама зі своєю подругою Галиною. Вони познайомилися й зблизилися, навчаючись разом в універсітеті, а згодом тітка Галина переїхала зі свого міста жити до нас. Ось тоді в моїх бабусі й дідуся з'явилася ніби ще одна донька. З часом дружба дівчат міцнішала, і, хоч обидві вже мають дорослих дітей, так і світяться молодістю, життєлюбством. Вони завжди підтримують і одна одні, і людей навколо.
Отже, дружба - це найкращий скарб в житті.