Дорога до серця людини потребує багатьох зусиль. Щоб доторкнутися до найпотаємніших куточків нашої душі, до нашого серця, необхідно знайти правильний підхід. Та чому цей шлях вважається найламкішим? І якими є дороги до нашого серця? Відповідь на це питання я спробую дати у своїй статті .
На прикладі своєї майбутньої професії я можу навести ключі до серця вчителя, і також, до учня. Якщо учень шанує свого вчителя, не сперечається з ним і має спільну мову, то для нього вчитель відкриває своє серце. Але найважливішим є те, щоб вчитель знайшов дорогу до сердець своїх учнів. Для цього він повинен по-перше, любити своїх дітей, а по-друге - бути з ними щирими, ввічливими, обачливими, справедливими. Це є дуже важливим аспектом у формуванні відносин з учнями. Але ж чому цю дорогу називають найламкішою? Знову ж таки, спираючись на свою майбутню професію -(вчитель молодших класів) я можу сказати, що шлях до серця дитини може перерватися, якщо на дитину кричати, робити часті голосні зауваження, піддавати критиці. Кому ж сподобається, неналежне ставлення з боку вчителя? Мабуть не знайдеться таких. В такому разі учень ображається на вчителя, що є великою перешкодою на встановлення стосунків.
Отже, я можу зробити такий висновок: щоб знайти дорогу до людського серця, потрібно ставитися до людини щиро, бути чесним перед нею, шанувати її, підтримувати, допомагати.
Але найламкішою є дорога до серця через те, що іноді людину можна скривдити, розізлити, завдати болю навіть не підозрюючи про це. Тому будьте обережними зі своїми словами та вчинками, якщо не хочете втратити дійсно дорогу для вас людину
Коса дівчинки, коса в косаря , ключ від помешкання - журавлинний ключ
[о д и н а д ц(скісна лінія після ц) а т(скісна лінія після т)]
Кожна людина знає,як важко даються науки , як багато зусиль треба для цього витрачати і чим дорослішими стаємо , тим більше зусиль потребує навчання. Але,як радісно , коли раптом розумієш,що знання,здобуті у минулому знадобилися тобі тепер і допомагають упевнено йти по життю і бути розумною,успішною,освіченою людиною. Але все це ще гілки на дереві знань. Ще гіркішим є його коріння бо будову знань здобути дуже тяжко. Для цього потребується завзятість і велика праця . Але коли у майбутньому розумієш , що це все ти робив (робила) не дарма то на душі стає якось радісно.
Коли приходить дівчинка осінь то усе навколо стає золоте й багряне.
Дівчинка осінь гарна,чудова і щедра.
Вона має жовте вбрання з листя.Ще у неї є золотиста коса,яка виглядає з під її вінку із осіннього листя.Осінь має сині очі.В руках осінь тримає букет із осіннього листя та кошик з колосками пшениці і фруктами.