Я Вийшов Із лісу й Незабаром прийшов на берег ріки, чудової могутньої ріки.2.Довго не можу я відвести погляд від міста, про яке чув від батьків і дідів. 3. І ось тепер я стою перед цим містом і дивлюся на нього.4.Уважно слухаю мудру мову осіннього листя про скороминущість життя і зовсім не поспішаю згрібати його в терпке вогнище.5.Зачарований жовто-зеленим світом, іду під синім-синім небом і тихо переймаюся його світлою покорою.6.. Обережно ступаю по шерхкій гамі осінніх кольорів, наче по своїх літах... 7.За селом сіють жито й овес, садять картоплю та квасолю в міжряддя.8.Під човном клекотіло, кипіло, шумувало.9.Почуваюсь, немов уві сні, тремчу всім сухорлявим тільцем.10.Головне — пильнувати сучків, якими сосна була обтикана зусібіч, та міцно обіймати ногами теплий сосновий стовбур. <span>Іду полем.Дивлюсь у далечінь.Не знаю,що робити.Люблю мандрувати.Піду співати в поле.Сходи у гості до Галинки.Любіть і боріться за щастя.</span>
Шістсот дев'яносто вісім
шестиста дев'ятисот восьми
шестистам дев'яностам ввосьмом
шістсот дев'яносто вісім
шестистами дев'яностами восьма
шестистах дев'яностах восьмох
Пам’ять народу про своїх героїв живе в переказах і легендах. Ці народні оповідання дійшли і до наших часів. З них ми можемо дізнатись про життя, побут і подвиги козацьких лицарів.
Стояли козаки на варті, охороняючи рідну землю від ординців. А як збиралися запорожці разом, то любо було глянути — «народ усе широкоплечий, вусатий, бравий…»
Ці мужні чоловіки в переказах і легендах наділені надзвичайною силою: « носом чує татарюгу, зна по птицях, по звіру,..», «із води могли сухими виходити», тільки голова в них була «сім пудів». У легенді «Богатирі» навіть йдеться, що в козаків було чарівне дзеркало. Воно підказувало, де знаходиться ворог».
Серед козаків було багато сміливих героїв, імена яких відомі й нині. Це Іван Сірко, Кравчина, Іван Богун та інші. Їх подвиги увіковічені в народних творах.
Написані - минулий, недостиглі - майбутній(тому що ще повинні достигнути)
-Папа,я дома.
-Как дела у тебя в школе?
-Хорошо.
-Тогда показывай мне дневник.
-Хорошо,сейчас.
-Вот.
-Так,вроде у тебя всё хорошо.
-Ну,да.
-Значит я куплю тебе телефон.
-Правда?
-Правда,если будешь так дальше учиться.
-Ура,я обещаю!
-Хорошо.
-А какой ты мне телефон купишь?
-Такой,который тебе понравится.
-Хорошо.Впрочем,мне без разницы.Спасибо,пап
-Да не за что,сынок.