Ответ:
Гармонія людини і природи як велика духовна цінність.
Кажуть, у природи немає для нас ні нагород, ні покарань, у неї є лише наслідки. Я особисто це розумію так, що людина і природа взаємозв'язані і взаємозалежні. Людство використовує природне багатство: ліс, водоймища, гори, тварин і рослин. Природа, здається, щедро ділиться всім цим. Але в останні часи гармонія людини і природи швидше нагадує "екологічне рабство". Людина бере, але, нажаль, не віддає. Людина - споживач, а не партнер. Природа кричить: "Земляне, не нищ мене! Не вирубуй дерев в горах! Не забруднюй океани пластиком! Не нагрівай чадом планету! Не спалюй тваринок в полях!.." Сказати по правді, не нищити природу може лише людина з духовними цінностями. Не йде мова про релігійні переконання. На мою думку, ти можеш не читати книжок і не дивитися Діскавері про природу, можеш на мати вдома жодної домашньої тваринки, але в наш час інтернету неможливо не знати про екологічні проблеми країни і світу.
Отже, щонайменше, що може зробити кожен з нас зараз і тут, - це не викидати папірці і білетики на вулиці собі під ноги, сортувати сміття вдома і не знущатись над бродячими тваринами. Тоді, мабуть, можна говорити про гармонію людини і природи....
Объяснение:
В свої 10 років я вже вмію готувати омлет . Спершу я беру яйця і , дуже шводко збиваю, солю , перчу.А далі з холодильника я лістаю молоко , і наливаю трошки . Колись я був " експерементатором" і готував омлет з варенням і огірками . Тоді я звісно ще був малий. Я тепер знаю чому мама так втомлюється коли готує , бо це дуже вашка праця . Я обіцяю що буду тепер допомагати мамі!!!
Мені здається, що демонстрація почуттів насправді говорить про їх відсутність, бо спражнє почуття не потребує оцінки інших. Воно лише для двох.Говорять, що кохання, яке проходить перевірку випробуваннями, здатне робити неможливе.Бо любов – це самозречення. Кохання - одне з найпрекрасніших почуттів, яке важко описати. Лише коли бачиш прояви його в житті, саме у вчинках, а не у словах, то розумієш, що кохання існує. На мою думку, саме кохання творить світ у всіх його найкращих проявах. А іноді робить неможливі речі.<span>У кожної людини є своя відповідь на питання ”Яке воно, справжнє кохання?” </span>
Говорить не своїми словами оброщайся
1)Любимо Батьківщину не за те ,що велика, а за те, що своя
Я вважаю, що цей вислів правдивий, бо й справді Батьківщину любимо, як матір, не тому що велика, а тому, що наша. Адже любов до Батьківщини відчуває кажка людина, де б вона не жила. І байдуже, чи вона народилася у могутній великій державі, чи у маленькій країні, яка часом і не всім відома, але головне для кожного -тепле почуття любові до своєї землі.
Батьківщину люблять тому, що там людина вперше побачила світ, почула рідне слово, отримала перші життєві уроки. Батьківщина-це місце, де живуть найдорожчі люди-батьки. Мабуть, тому саме почуття любові до Батьківщини зрозуміле будь-якій людині.
Цим пояснює популярність проникливих віршів В. Симоненка, зокрема вірша "Лебелі материнства" ,де поет сказав дуже важливі слова:
Можна вибирати друзів і дружину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Особливо гостро відчуває людина любов до Батьківщини тоді, коли залишає її на певний час, а то й назавжди. Людство навіть слово знайшло для цього почуття - ностальгія.
Отже, можна зробити висновок, що Батьківщину люблять не тому, що велика, а тому, що наша.