<span>
Борщ — одна з найпоширеніших перших страв української кухні. До його складу входить багато різноманітних продуктів.
Моя мама часто варить борщ, а я люблю спостерігати і допомагати їй.
Перед приготуванням мама миє руки та одягає фартух. Спочатку вона готує бульйон. Дрібно нарубані кістки варить дві години, додає м'яса і продовжує варити до готовності. Зварене м'ясо нарізає порціями, а бульйон відціджує. Очищені і помиті буряки мама шаткує соломкою, солить, збризкує оцтом, змішує, кладе у каструлю, додає жиру, томатного соусу, цукру, тушкує до готовності. Потім злегка обсмажує на свинячому салі цибулю, моркву, петрушку. На кухні уже так смачно пахне, аж слинка тече.
У проціджений бульйон мати кладе нарізану дольками картоплю, доводить до кипіння, додає нарізану соломкою капусту і варить 10-15 хв. Після цього кидає в бульйон тушковані буряки, злегка підсмажує разом з цибулею нарізані свіжі помідори, гіркий і запашний перець, лавровий лист, підсмажене і розведене водою борошно. Потім дає 5 хвилин покипіти, заправляє товченим часником, доводить до кипіння і дає настоятись 10 хвилин.
Нарешті борщ готовий. Настає обід. Подаючи борщ на стіл, мама у кожну тарілку кладе шматочок вареного м'яса, сметани і посипає зеленню петрушки і кропу.
Сім'я із задоволенням смакує улюблену страву. Який смачний борщ!</span>
У кожної людини існує якась заповітна мрія, якась мета в житті, якийсь ідеал, до якого він прагне. Для всіх цей ідеал – свій власний. І засобу для його досягнення кожний вибирає сам. Хтось мріє про багатство, хтось про славу. Один прагне бути гарним, інший – сильним, третій – розумним. Для когось вищий життєвий ідеал – кар’єру, для когось – сім’я. Люди мріють стати акторами, музикантами, моделями, політиками, лікарями, хочуть зайнятися бізнесом або присвятити себе науці. Моя мрія пов‘язана з моїм майбутнім.
Для здійснення цієї мрії , я робитиму все можливе. Починаючи з дитинства, буду вчитися чогось нового, намагатися досягти своєї мети.
Ніщо не приносить людині стільки зла як її язик
Нетреба коли тобі кажуть "тільки по секрету я тобі говорю". І коли ти розповідаеш це комусь то ця людина дуже на тебе образана на тебе що ти розповіл(ла) цей секрет.І коли стобою ніхто не дружить і ти самотній потім думаеш : Навіща я розповідав(ла) це комусь ?" І я собі це кажу на перед Що я ніколи небуду нікому розповідати таемниці.Бо потім я розлючен(на) і самотьна . Краще тремати таемниці за своїм язиком!
Так, я вважаю, що людина повинна шукати відповідь на питання про доцільність підкорення природи і володарювання нею. Чому? А тому, що людина з кожним роком все більше і більше змінює нашу планету, роблячи її більш зручною для себе, але знищуючи при цьому природу, наносячи їй непоправну шкоду. Насправді ж багатьох негативних наслідків можна було б уникнути, якщо б людина вчасно замислювалася над цим, прогнозувала свої дії наперед та рахувалася з інтересами природи: не підкорюючи її під себе, а живучи у злагоді з нею.
Раніше люди намагалися жити у злагоді з природою. Вони були залежними від неї і розуміли її важливість. Як приклад можна привести повість Ольги Кобилянської "Земля". Автор через образи Федорчуків розкриває проблему зв'язку людини з землею. Головна думка цього твору в тому, що земля не всим приносить щастя, все залежить від того, як до неї ставитися. Батьки Сави та Михайла, все своє життя витратили на те, аби придбати вдосталь землі, та з повагою ставилися до неї. Обробляючи землю, Івоніка та Марія змогли, усіляко обмежуючи себе, зробити непогане господарство і жили, використовуючи плоди своєї важкої праці. Але Федорчукам земля не принесла щастя, бо Сава вбиває свого брата через страх, що йому не дістанеться земля.
Зараз усе більше і більше людей замислюється над необхідністю збереження природи, її екологічних систем, адже ніщо не вічне: ресурси вичерпуються, багато видів тварин і рослин зникають безслідно, крім того, людина своєю діяльністю забруднює повітря, водні ресурси і т.і. З метою подолання цих проблем створюються закони "Про альтернативні джерела енергії", "Про охорону навколишнього природного середовища", встановлюється кримінальна та адміністратива відповідальність за забруднення навколишнього середовища, створюються заповідники, а також в деяких країнах запроваджується переробка сміття.
Не слід також забувати, що саме через бажання захопити нові землі чи з метою володіння певними ресурсами й розв'язувалися війни, що несли за собою смерть, руйнування та стаждання. Особливо з тією зброєю, якою зараз володіє людина, війна може завдати на справді жахливих наслідків...
Якщо ми не подбаємо про теперішнє, нема чого говорити про майбутнє!